Дем’янчук Віктор Борисович
ДЕМʼЯНЧУ́К Віктор Борисович (17. 07. 1952, с. Бурківці Чуднів. р-ну Житомир. обл.) — живописець і педагог. Заслужений художник РФ (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Член-кореспондент Рос. АМ (2007). Державні нагороди СРСР, РФ, Болгарії. Член СХ РФ (1991). Закін. Київ. нар. художнє училище (1976; викл. В. Забашта, В. Задорожний), Ленінгр. художнє училище (нині С.-Петербург, 1981; викл. А. Никифоров) та Моск. худож. інститут (1987; викл. Д. Мочальський). Працював 1987–2000 худож. кер. дит. студії «Заріччя» та живописцем Комбінату худож. робіт у м. Хімки Моск. обл.; одночасно — викладач кафедри образотвор. мистецтва Міжнар. університету в Москві (1995–2000). Учасник вітчизн. і закордон. мистецьких виставок від 1978. 30 персон. виставок, зокрема у Москві (1977–2007) та регіонах РФ, Бурківцях (2004–05), Житомирі та Києві (2004). Творчість Д. характеризується поетизацією природи, складністю тонал. співвідношень, вишуканістю колорист. гами. Пейзажі відзначаються тонким ліризмом, музичністю та мʼякістю поєднань кольорів; портретам властива правдивість психол. характеристик. Організував 2004 у с. Бурківці 1-й міжнар. пленер «Моє рідне Полісся». Полотна зберігаються у Житомир. ХМ, музеях РФ, США, Італії, Німеччини, Франції, Болгарії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пейзажі — «Весна в Україні» (1975), «Зима», «Село Бурківці» (обидва — 1976), «Весна на Дніпрі» (1977), «Весняний захід» (1979), «Осінь у Житомирі» (1980), «Захід на морі. Керч» (1983), «Захід на Дніпрі» (1992); натюрморти — «Соняхи» (1978), «Осінні квіти» (1983), «Квітучі маки» (1986), «Черемуха», «Бузок» (обидва — 1990), «Натюрморт із вишнями» (1991), «Конвалії» (2003), «Яблука» (2004); портрети — «Сашко» (1975), «Автопортрет» (1976), «Бабуся» (1977), «Хористка» (1980), «Дівчинка під парасолькою» (1982), «О. Пушкін на тлі Неви» (1984), «Гуцул» (1985), «Отець Миколай», «Ф. Шаляпін» (обидва — 1990), «Оксана» (2004), «Бабуся Антоніна», «Оля у віночку», «Княгиня Ольга» (усі — 2005), «Б. Олійник», «Н. Матвієнко», «Б. Патон» (усі — 2006); серії — «Мої земляки-односельці» (1975–2006), «Святими місцями України», «Святими місцями Росії», «Північна столиця», «Києво-Печерська лавра» (усі — 1977–2006), «По Карпатах» (1982–2006), «Моє Підмосков’я», «Ветерани війни і праці радгоспу „Заріччя“» (обидві — 1987–2006), «Волга — російська ріка», «По Тверській землі», «Псков — батьківщина великої княгині Ольги», «По Закарпаттю» (усі — 1990–2006), «Вологодська земля» (1998–2006), «Моє рідне Полісся» (2005–06), «Видатні люди України», «Мій рідний край» (обидві — від 2006).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
