Денисенко-Єременко Леся Григорівна
ДЕНИСЕ́НКО-ЄРЕ́МЕНКО Леся Григорівна (15. 04. 1953, м. Васильків Київ. обл.) — майстриня художньої кераміки. Дочка Г. Денисенка. Заслужений майстер народної творчості України (2009). Обл. мист. премія ім. П. Верни (2005). Член НСМНМУ (1994). Мистецтва навч. у батька. Закін. Київ. політех. інститут (1976). Працювала ст. інж., конструктором Укр. НДІ механізації та електрифікації с. господарства (смт Глеваха Васильків. р-ну Київ. обл., 1976–92), кер. керам. майстерні Фастів. школи нар. майстерності (Київ. обл., 1993–94). Учасниця обл., всеукр. мистецьких виставок від 1994. Персон. — у Києві (2007). Володіє техніками гончарювання, скульптур. ліплення, розпису ангобами, фляндрівки, тонування, декорування стеком. Створює декор. тарелі, вази, келихи, таці, худож. ужитк. посуд, пасківники, керам. скульп- тури, глиняні іграшки. Окремі вироби зберігаються у Музеї нар. архітектури та побуту України (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Лось» (1999), «Вбраний», «Півнева наука», «Загадковий погляд», «Коза з прийдешнім» (усі — 2000), «У святнеділю», «Троє з ложкою», «Лев», «Баранобик», «Ду-ду!», «Сім’я» (усі — 2001), «Витримаємо!», «Засмучений», «Лев-господар» (усі — 2003), «Тур-бик», «Лев-сонце», «Козел-парубок», «Півень-трубач» (усі — 2004), «Стояв старий з молодою, як із ягідкою», «Українська птаха», «Гордий півень», барильця «Барани на місточку» (усі — 2005), «Ой, дівчата!», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (обидва — 2006).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
 Vira Ivanivna.jpg)
Людина 
