«ДРО́БИЦЬКИЙ ЯР» — меморіальний комплекс, присвячений памʼяті мешканців Харкова, роз­стріляних у грудні 1941 — січні 1942. Після вступу нім. військ до міста (24 жовтня 1941) роз­почалося створе­н­ня роз­галуженого апарату окупац. адміністрації. 5 грудня 1941 ви­дано по­станову міської управи про пере­пис і реєстрацію насел. (при цьому євреїв вносили до окремих списків). 14 грудня 1941 військ. комен­дант Харкова видав наказ, згідно з яким всі євреї повин­ні були у дводен. термін пере­селитися до бараків на сх. околиці міста побл. вер­статобуд. заводу. Майже від­разу роз­почалися страти: приречених групами по 250–300 осіб вели до Травиц. долини (сучасна назва — Дробиц. Яр), де роз­стрілювали біля викопаних котлованів. Окрім євреїв, тут знищували військовополонених і психічно хворих. За архів. даними у Дробиц. Яру роз­стріляно 16–20 тис. осіб (точну кількість жертв встановити не вдалося). У грудні 1943 від­бувся судовий процес над військ. злочинцями, причетними до страт, який у ЗМІ висвітлювали І. Еренбурґ та О. Тол­стой. У повоєн­ні роки трагедію Дробиц. Яру, як і Бабиного Яру, рад. влада у світлі своєї боротьби із сіонізмом намагалася приховати. Лише 1988 при Харків. від­діл. Укр. фонду культури Є. Лисенко і В. Бойко заснували про­граму «Д. Я.»; 1991 оргкомітет прийняв ріше­н­ня про увічне­н­ня памʼяті загиблих і оголосив від­критий конкурс проектів мемор. комплексу (пере­могли спів­автори О. Лейбфрейд і В. Савенков). 1994 роз­почато будівництво меморіалу, яке не завершене донині (1995–99 через брак коштів роботи не вели). Серед жертводавців — під­приємства і комерц. структури Харкова, громадяни України та ін. країн. 2002 у присутності посла Ізраїлю А. Азарі від­крито памʼятник «Жертвам нацизму», що є складовою частиною меморіалу.