ДРОБОТЮ́К Борис Іванович (05. 11. 1941, с. Старий Вишнівець, нині у складі смт Вишнівець Збараз. р-ну Терноп. обл. — 30. 10. 2020, Львів) — графік і живописець. Засл. художник України (2020). Член НСХУ (1982). Лауреат Між­нар. конкурсу книжк. знака «Леся Українка та родина Косачів в екслібрисі» (2003, с. Колодяжне Ковел. р-ну Волин. обл.). Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1977; викл. В. Борисенко, В. Овсійчук, М. Яців). Працював викл. Львів. худож. училища (1978); у графіч. майстерні при Львів. організації СХУ (1979–91). Осн. роботи виконано у техніках кольор. літо­графії, офорта, мецо-тинто, ліно­гравюри, ксило­графії, сухої голки. Учасник обл., всеукр., всесоюз. та між­нар. мистецьких ви­ставок від 1991. Персон. — у Львові (1991, 1996, 2001, 2006), Тернополі та смт Вишнівець (обидві — 1992), м. Сянок (Польща, 1997). Ран­нім графіч. творам Д. властива узагальненість монум.-алегор. рішень, широкий ліній. ритм. Від 1980 працював у живопис. роз­повід­ній манері літо­графії та офорта. У композиціях ускладнюються просторові характеристики, конкретні реалії життя пере­плітаються з метафорич. та символіч. мотивами. Д. — митець характер. народно-пісен., лірич. теми, наділений своєрідністю графіч. почерку, в якому наївна простодушність нар. малюнка своєрідно по­єд­нується з професій. майстерністю образ. метафорич. втіле­н­ня. У монум. деревʼяних рельєфах — особлива скупість і внутр. мас­штабність образів. Екслібриси Д. від­ображають події сучасності, нову систему вартостей. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї літ-ри України, Нац. музеї Т. Шевченка, Терноп. та Івано-Фр. ХМ, Терноп. і Збараз. крає­знав. музеях.