Борисенко Валентин Назарович

БОРИСЕ́НКО Валентин Назарович (02. 05. 1929, с. Озеряни, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. – 08. 01. 1990, Київ) – скульптор. Батько Лідії та Наталії Борисенків. Народний художник УРСР (1976). Член СХУ (1958). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1978). Закін. Київ. училище декор.-приклад. мистецтва (1947), Львів. інститут декор. та приклад. мистецтва (1953; майстерня І. Севери), де від 1959 й працював: викл., від 1969 – ректор, від 1977 – проф.; 1985–88 – ректор Київ. худож. інституту. Працював у галузі монум. і станк. пластики. Серед творів: монум. пам’ятники – І. Франкові у Львові (1964), бійцям Першої кінної армії в Олеську на Львівщині (1976; обидва – у співавт.), І. Федорову у Львові (1975–77); станкові – «Господар Верховини» (1957), «Орел Карпат» (1960), «Данило Галицький» (1961), триптих «Земля» (1964), «Верховина» (1966), «Урожай» (1969), «Хліб» (1972), «Портрет матері» (1982). Брав участь у виставках від 1955; персон. – в Києві (1999, посмертна). Роботи Б. позначаються романтизмом, експресією, динамічними, великими, напруженими формами. Деяким притаманна урочистість.

Літ.: В. Борисенко: Альбом. К., 1971; Бєлічко Ю. Грані героїчного образу // ОМ. 1986. № 3; Валентин Борисенко: Альбом. К., 1987.

І. М. Блюміна

Рекомендована література

1. В. Борисенко: Альбом. К., 1971;
   Google Scholar Internet
2. Бєлічко Ю. Грані героїчного образу // ОМ. 1986. № 3;
   Google Scholar Internet
3. Валентин Борисенко: Альбом. К., 1987.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

завантажити статтю