Дроб’язко Євген Антонович
ДРОБ’Я́ЗКО Євген Антонович (20. 08 (01. 09). 1898, Київ — 03. 05. 1980, там само) — перекладач і поет. Син Антона, онук Лаврентія Дроб’язків. Член СПУ (1945). Премія ім. М. Рильського (1978) за перший повний переклад «Божественної комедії» Данте (К., 1976). Навч. на юрид. факультеті Київ. університету (1914–20), режисер. і наук.-театр. відділ. Муз.-драм. інституту у Києві (1921–23). Одночасно працював асист. В. Сладкопєвцева, керував худож. самодіяльністю у робітн. клубах. Від 1927 — літ. ред. Вид-ва ВУАН (Київ); 1929–30 — реж. Укр. театру муз. комедії (Харків); 1931–37 — ред. Медвидаву; 1937–41, 1945–46 — ред. Вид-ва АН УРСР (Київ). Під час 2-ї світової війни працював на військ. заводі (м. Воткінськ, Удмуртія, РФ). 1947–50 — ред. Респ. радіокомітету. Від 1950 — на творчій роботі. Друкуватися почав від 1925. У ж. «Нова генерація» 1930 видрукував переклад поеми «Німеччина, Німеччина понад усе» К. Тухольського. Переклав окремі твори рос. письменників О. Пушкіна (поема «Гавриїліада»), В. Маяковського (поема «150 000 000»), І. Крилова, О. Герцена, О. Островського (п’єса «Гроза»), М. Горького, М. Чернишевського, А. Чехова, О. Грибоєдова (п’єса «Лихо з розуму», у співавт. з М. Рильським і Д. Бобирем), О. Степанова (роман «Порт-Артур»); польс. — А. Міцкевича, Ю. Словацького (поема «Пан Беньовський», у співавт. з М. Рильським), Ю. Тувіма; чес. — М. Кундери, В. Незвала, Й.-С. Махара, В. Галека; франц. — П.-Ж. Беранже, О. де Бальзака (роман «Селяни»), В. Гюґо, Ж.-Б. Мольєра, Ж. Лаффіта; нім. — Г. Гайне, Й.-В. Ґете, Ф. Шіллера (роман «Орлеанська діва»); іспан. — Ф. Ґарсіа Лорки, А.-Д. Ґравіни та ін. У його перекладах здійснено низку постановок вистав у театрах Києва, Львова, Херсона, Рівного, Чернівців. Переклав лібрето до опер «Весілля Фіґаро» (1948), «Чарівна флейта» і «Директор театру» (обидва — 1956) В.-А. Моцарта, «Повість про справжню людину» С. Прокоф’єва (1966), «Орфей та Еврідіка» К. Ґлюка (1977).
Додаткові відомості
- Державний архів
- ЦДАМЛМ. Ф. 669.
Рекомендована література
- Бэлза И. Украинский перевод «Чистилища» // Изд. АН СССР. Сер. лит-ры и языка. Москва, 1969. Т. 28, вып. 5;
- Його ж. Данте українською // ЛУ. 1978, 3 берез.;
- Білецький А. У зеніті майстерності // Там само;
- Листи М. Рильського до Є. Дроб’язка // М. Рильський: Зібрання тв. К., 1990. Т. 20;
- Кочур Г. «Триватиме любов» // ЛУ. 1990, 29 берез.;
- Борецький М. «Весь він був пристрастю…» // Відродження. 1996. № 2.
Завантажити статтю
