ДРОГОБЕ́ЦЬКИЙ Юлій (05. 11. 1853, с. Крачунов Мараморос. комітату, Румунія — 11. 02. 1934, палац Прібіч, нині с-ще у Словенії, похов. у м. Крижевац, нині Хорватія) — церковний діяч, педагог, диригент. Навч. в гімназії та духов. семінарії в Ужгороді. 1876 при­знач. єпис­коп. архіваріусом, висвяч. у березні 1881. У 1875–80 — ін­спектор з навч., від 1881 — вчитель на каф. гео­графії та історії, 1883–91 — директор Ужгород. учит. семінарії. Видавець і ред. політ. г. «Kelet» («Схід», 1888–92). Як диригент Ужгород. кафедрал. хору Мукачів. єпархії та Ужгород. міського хору популяризував муз. культуру Закарпа­т­тя, очолювані ним колективи неодноразово за­ймали перші чи приз. місця на різноманіт. конкурсах в Австро-Угорщині. У грудні 1891 Д. при­значено єпис­копом Крижевацьким для греко-катол. русинів у Хорватії, свяче­н­ня прийняв у липні 1892 з рук єпис­копа Мукачівського Ю. Тірсака. Заснував 9 нових парафій. 1900 побудував при єпархії інтернат для хлопчиків, опікуватись котрими за­просив з Галичини послушниць Згромадже­н­ня сестер-служебниць Непорочної Діви Марії, а 1915 від­крив монастир василіянок. Побудував кафедрал. собор Пресвятої Трійці в Крижевці (1897) та Благовіщен. церкву на о-ві побл. Прібіча (1911). У травні 1917 ві­ді­йшов на покій. Очолював Хорват. муз. ін­ститут (Заґреб, 1893–1919), Червоний Хрест у Крижевці.