ДРУ́ГА ЧЕХОСЛОВА́ЦЬКА ПАРАДЕСА́НТНА БРИГА́ДА — військова частина, сформована на території колишнього СРСР. Її ядро становили воїни та офіцери словац. армії, які 30 жовтня 1943 біля м. Мелітополь (Запоріз. обл.) пере­йшли на бік рад. армії. З них у м. Усмань (Липец. обл., РФ) був сформований Полк словац. добровольців, який 13 грудня 1943 залучено до чехословац. війська в СРСР; командир полку — В. Пржикрил, комісар — М. Глідер. У січні 1944 у м. Єфремов (РФ), пізніше у м. Проскурів (нині Хмельницький) полк набув парадесант. ви­школу; його поповнено закарп. українцями з таборів ГУЛАГу, волин. чехами і створ. бригаду у складі 2700 осіб (70 % — словаки, 15 % — українці, 14 % — чехи, 1 % — ін.). У вересні 1944 бригаду пере­дис­локовано до м. Пере­мишль (нині Польща) і у складі 38-ї дивізії рад. армії залучено до Карпат.-Дуклян. операції. У боях вона втратила понад 600 бійців. Поповнена ново­бранцями з визв. територій Закарп. України від 25 вересня до 15 жовтня 1944. На допомогу Словац. нац. пов­стан­ню на аеро­дром побл. курорту Сліач пере­правлено літаками 1739 солдатів бригади. Після запеклих боїв з нім. окупац. військ. частинами бригаду знято з фронту і пере­кинуто для поповне­н­ня й реорганізації в с. Бадин. Ріше­н­ням штабу 1-го Укр. фронту її пере­йменовано на Другу чехословац. парадесантну партизан. бригаду, під­порядк. Гол. штабу партизан. руху в Чехословач­чині. Для партизан. боїв бригада не була належно під­готовлена, тому більшість її бо­йових акцій були не­вдалими, а втрати значними. Після не­успіш. акцій понад 160 осіб від­окремилися й сформували самост. групу, яка у складі партизан. загону «Хрущов» успішно діяла в р-ні м. Брезно. Решта бригади на поч. грудня зайняла позиції біля під­ніж­жя Низьких Татр, де здійснила кілька диверс. бо­йових операцій. У лютому 1945 у складі бригади — 340 воїнів і 31 офіцер. 19 лютого 1945 за наказом генерала Л. Свободи бригада пере­йшла лінію фронту на визв. територію та у м. Брезно обʼ­єд­налася з 1-м армій. корпусом у СРСР. У м. Кежмарок (нині Словач­чина) її було поповнено новими силами з визв. територій Словач­чини, Польщі і Закарп. України, де бригада виконувала нові зав­да­н­ня.