Дрючило Анатолій Васильович
Визначення і загальна характеристика
ДРЮЧИ́ЛО Анатолій Васильович (30. 11. 1956, с. Щербинівка Золотоніс. р-ну Черкас. обл.) — дизайнер і живописець. Син В. Дрючила. Член СХ РФ. Закін. Київ. худож.-пром. технікум (1976), Ленінгр. вище худож.-пром. училище (1981). Від 1976 живе у С.-Петербурзі. Працює у галузях станк. графіки, монум.-декор. мистецтва. Учасник худож. виставок та міжнар. бієнале від 1991. Персон. — у м. Золотоноша (1986), С.-Петербурзі (1993), м. Порі (Фінляндія, 1994), м. Зеленогорськ (РФ, 1994), Торонто (1996), Полтаві (2003). У живопису, особливо у графіці Д., де найбільше відчут. вплив монум. мистецтва (зокрема вітража), осн. акцент зроблено на конфлікті добра і зла, на мудрості та гармонії земного й небесного. Митець еволюціонував від детал. виписування окремих деталей до символів-узагальнень, від використання гами візант. живопису (синій, жовтий, червоний кольори) до стриманих, легких, витриманих у напівтонах робіт. Спрощуючи форму, Д. поглиблює зміст картин. Актив. діяч укр. громади С.-Петербурга.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Благовіщення», «Різдво», «Голгофа», «Розп’яття», «Воскресіння» (усі — 1992), «Шлях» (1993), «Гніздо», «Ритми Амстердама» (1997), «Вид із вікна майстерні» (1998), «Лукомор’я» (1999), «Сутінки» (2002).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
