ДУАЄ́Н ДИПЛОМАТИ́ЧНОГО КО́РПУСУ (від франц. doyen — старшина, старійшина) — особа, яка очолює дипломатичний корпус у країні пере­бува­н­ня. Д. д. к. стає глава дипломатичного пред­ставництва, який належить до вищого дипломатичного класу (за­звичай посол чи нунцій) і першим серед інших глав дипломатичних пред­ставництв у державі пере­бува­н­ня вручив вірчі грамоти. У деяких католицьких країнах Д. д. к. за усталеною традицією, незалежно від часу акредитува­н­ня, є винятково папський нунцій. Д. д. к. не має особливих прав стосовно інших членів очолюваного ним дипломатичного корпусу й не може давати їм роз­поряджень, однак цю посаду вважають почесною. Функції Д. д. к. мають протокольний характер. Д. д. к. очолює дипломатичний корпус на церемоніях і за необхідності ви­ступає від його імені (при пере­дачі по­здоровлень чи виражен­ні спів­чу­т­тя), під­тримує по­стійний контакт із ві­домством закордон­них справ країни пере­бува­н­ня, консультує колег з питань місцевого протоколу та особливостей взаємин із місцевою владою тощо. Д. д. к. може ви­ступати на захист інтересів дипломатичного корпусу чи окремих його членів, якщо в діях місцевого протоколу помітить поруше­н­ня привілеїв, імунітетів чи етикету. Однак він не має права від імені дипломатичного корпусу або за його доруче­н­ням робити заяви чи демарші політичного характеру. Такі дії Д. д. к. можуть бути дезаву­йованими будь-яким членом дипломатичного корпусу як такі, що не від­повід­ають позиції держави, яку він пред­ставляє.