Дубановіч Едвард

Визначення і загальна характеристика

ДУБАНО́ВІЧ Едвард (Dubanowicz Edward; 06. 01. 1881, с. Ящва побл. м. Санок, нині Польща — 18. 10. 1943, Лондон) — польський політичний діяч, право­знавець. Закін. філос. факультет Львів. університету, на якому захистив доктор. дис. «Słowackiego “Ksiądz Marek”: Studyum historyczno-literackie» (1904), після чого навч. на юрид. факультеті цього Університету, де також здобув докторат за працю «Cele “użyteczności publicznej” w rozumieniu powszechnego ustawodawstwa expropryacyjnego» (1911), написану після тривалих наук. від­ряджень до Франції та Великої Британії. Від 1911 працював у Кра­йовому виділі Галичини, водночас від 1916 викладав держ. право у Львів. університеті (від 1917 — проф.). Зі студент. років брав активну участь у діяльності таєм. націоналіст. організації Союз польс. молоді «Зет» і Нац. ліги, входив до ред. друк. органу Польс. нац.-демократ. партії у Львові «Słowo Polskie», ви­ступав проти укр. нац. руху в Галичині. Під час польс.-укр. війни 1918–19 — один із най­активніших чл. польс. Комітету оборони Львова, 1919 — чл. польс. делегації й екс­перт (з польс. сторони) у справі Сх. Галичини на Париз. мирній конференції. 1919–28 — посол Законодав. сейму та сейму Польщі. Один із роз­робників Кон­ституції 1921 (голова Кон­ституц. комісії), прихильник сильної держ. влади. Після держ. пере­вороту 1926 ві­ді­йшов від політ. діяльності, пере­їхав до маєтку Скляна Гута побл. м. Броди (нині Львів. обл.), де за­ймався госп. діяльністю, одночасно викладав у Львів. університеті. 1934 разом із 52-ма проф. польс. вищих шкіл наказом міністра публіч. освіти та вірови­знань звільнений з роботи у Львів. університеті з політ. мотивів. З поч. 2-ї світової війни пере­їхав із родиною до Львова, звідки у квітні 1940 висланий до Казах­стану. 1942 вступив до Польс. армії в СРСР (т. зв. армії Андерса), з якою ви­їхав спочатку на Близький Схід, а звідти — до Лондона. У наук. працях і публіцист. ста­т­тях роз­вивав ідею міцної унітар. держави, об­ґрунтовував приналежність Галичини та Волині до Польщі.

Пр.: Dotychczasowy przebieg sprawy reformy w Sejmie (Zestawienie wniosków, materiałów, projektów). Lwów, 1913; Zmiana konstytucyi krajowej (Koniec rokowań i tekst nowych ustaw). Lwów, 1914; Prawno-państwowe stanowisko Królestwa Galicyi i innych krajów przedlitawskich: Szkic prawno-polityczny. Lwów, 1916; Rządy Gabinetu: rozbiór systemu parlamentarnego ze stanowiska prawno-porównawczego. Kraków, 1917; Sprawa politycznej administracyi w Polsce. Lwów, 1920; Na placówce w Ajaguz: wspomnienia z zesłania do Kazachstanu 1940–1942: spisano w latach 1942–1945. Londyn, 1945.

Літ.: J. Faryś, A. Wątor. Edward Dubanowicz 1881–1943: biografia polityczna. Szczecin, 1994.

Л. О. За­шкільняк

Завантажити статтю