Круді Дюла

КРУ́ДІ Дюла (Krudy Gyula; 21. 10. 1878, м. Ніредьгаза, нині Угорщина — 12. 05. 1933, Будапешт) — угорський письменник. Закін. 1895 гімназію у Ніредьгазі. Згодом меш­кав і працював у м. Дебрецен (Угорщина), м. Орадя (Румунія) і Будапешті. Першу зб. оповідань «Üres a fészek és egyéb történetek» («Порожнє гніздо й інші оповідання») видав 1897. У романах «Szindbád ifjúsága» («Юність Синд­бада», 1911; опубл. 1942) і «Szind­bád utazásai» («Подорож Синдба­да», 1912) створив образ благород. лицаря; «A vörös postakocsi» («Червона поштова карета», 1914) і його продовження «Őszi utazások a vörös postakocsin» («Осін­ні біги», 1917), в яких орган. поєд­нано ліричне самовираження та реаліст. картини життя провінц. містечок і околиць Будапешта. У романах 1920–30-х рр. виробив влас. реаліст. стиль, визначал. рисою якого є переплетення часових площин, фантазії та реальності: «Hét bagoly» («Семеро сов», 1922), цикл «Három király» («Три королі», 1926–30). У творах К. переломлюється імпресіонізм, пізня романтика і новітні художні пошуки. Усі зазнач. вид. надрук. у Будапешті. Окре­мі твори К. переклали Ю. Качій, І. Щербина.

Тв.: укр. перекл. — Полонинська трем­біта // Забута земля. Уж., 1982; Остання сигара в «Сірому Арабі» // Угор. оповідання. К., 1976.

Літ.: Кланицан Т., Саудер Й., Саболь­чи М. Краткая история венгерской литературы XI–XX века. Будапешт, 1962; Мегела I. Роман Дюли Круді «За моєї покійної юності» // СіЧ. 1991. № 2.

І. П. Мегела

Основні твори

укр. перекл. — Полонинська трем­біта // Забута земля. Уж., 1982; Остання сигара в «Сірому Арабі» // Угор. оповідання. К., 1976.

Рекомендована література

1. Кланицан Т., Саудер Й., Саболь­чи М. Краткая история венгерской литературы XI–XX века. Будапешт, 1962;
   Google ScholarInternet
2. Мегела I. Роман Дюли Круді «За моєї покійної юності» // СіЧ. 1991. № 2.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю