КРУ́ДІ Дюла (Krudy Gyula; 21. 10. 1878, м. Ніредьгаза, нині Угорщина — 12. 05. 1933, Будапешт) — угорський письмен­ник. Закінчив 1895 гімназію у Ніредьгазі. Згодом мешкав і працював у м. Дебрецен (Угорщина), м. Орадя (Румунія) і Будапешті. Першу збірку оповідань «Üres a fészek és egyéb történetek» («Порожнє гніздо й інші оповіда­н­ня») видав 1897. У романах «Szindbád ifjúsága» («Юність Синдбада», 1911; опубліковано 1942) і «Szindbád utazásai» («Подорож Синдбада», 1912) створив образ благородного лицаря; «A vörös postakocsi» («Червона поштова карета», 1914) і його продовже­н­ня «Őszi utazások a vörös postakocsin» («Осін­ні біги», 1917), в яких органічно по­єд­нано ліричне самовираже­н­ня та реалістичні картини життя провінційних містечок і околиць Будапешта. У романах 1920–30-х років виробив власний реалістичний стиль, ви­значальною рисою якого є пере­плете­н­ня часових площин, фантазії та реальності: «Hét bagoly» («Семеро сов», 1922), цикл «Három király» («Три королі», 1926–30). У творах К. пере­ломлюється ім­пресіонізм, пізня романтика і новітні художні пошуки. Усі за­значені ви­да­н­ня на­друковані у Будапешті. Окремі твори К. пере­клали Ю. Качій, І. Щербина.