Залка Мате

ЗА́ЛКА Мате (Zalka Máté; справж. — Бела Франкль; Béla Frankl; 23. 04. 1896, с. Матольч, нині Угорщина — 11. 06. 1937, побл. м. Уеска, Іспанія, 1979 пере­похов. у Будапешті) — угорський письмен­ник, громадсько-політичний діяч. Закін. гімназію в м-ку Мтезалка (1911). У 1-й світ. війні як молодший офіцер австро-угор. армії брав участь у боях на Італ. і Сх. фронтах. 1916 побл. Луцька потрапив до рос. полону. Після більшов. пере­вороту 1917 при­єд­нався до комуніст. руху. Від 1918 — чл. Федерації іноз. груп ЦК РКП(б), брав участь у бо­йових діях в Сибіру та на Далекому Сході. Від 1920 — на команд. посадах у Червоній армії, воював у складі 1-ї кін­ної армії на Житомирщині та Рівненщині. 1921–23 — командир кавалерій. полку ВЧК–ГПУ, брав участь у ліквідації пов­стан. загонів Н. Махна. 1925–28 — директор Театру революції у Москві. Від 1928 — в апараті ЦК ВКП(б), чл. бюро Між­нар. обʼ­єд­на­н­ня рев. письмен­ників. Від 1936 в Іспанії під іменем генерала Пауля Лукача командував 12-ю інтернац. бригадою респ. військ, загинув під час бомбардува­н­ня. Як письмен­ник дебютував оповіда­н­нями 1924. Більшість із них — «Hogya» (1924; в укр. перекл. В. Сосюри — «Ходя», Х., 1930), «Lovaskaland rádióval» («Кавалерійський рейд», 1929), «Két alma» («Яблука», 1934) та ін. — присвяч. бо­йовим діям 1918–20. Щоліта 1928–36 жив у с. Білики (нині смт Кобеляц. р-ну Полтав. обл.), яке нагадувало йому батьківщину; тут написав найві­доміший свій роман «Doberdó» (Москва, 1936; укр. перекл. А. Хуторяна — «Добердо», К., 1938), у якому викривав без­глуздя й не­справедливість 1-ї світової війни. З. під­тримував творчі звʼязки з Л. Первомайським, І. Микитенком, І. Куликом, М. Кулішем, О. Ковінькою, П. Капельгородським, Ю. Смоличем, Ю. Яновським. Перед від­ʼ­їздом до Іспанії від­відав могилу Т. Шевченка у Каневі. Окремі його твори пере­клали українською мовою також Д. Бедзик, М. Оглоблин, Г. Левченко, Ф. Гавриш, Л. Довнич, Є. Литвиненко, Ю. Попсуєнко, М. Лембак. Імʼям З. на­звано вулиці в Києві, Севастополі, Сімферополі, Запоріж­жі, а також Центр. бібліотеку Кобеляц. р-ну; він став героєм творів О. Гончара, Ф. Потушняка, Т. Масенка, Л. Первомайського та ін.

Завантажити статтю