Дмитрієв Олександр Дмитрович
ДМИ́ТРІЄВ Олександр Дмитрович (23. 11. 1888, Київ — 05. 09. 1964, м. Ростов-на-Дону, РФ) — історик. Доктор історичних наук (1950), професор (1951). Закін. Київ. духовну академію (1912). Протягом 1912–14 працював у Рос. археол. інституті в Стамбулі (під керівництвом Ф. Успенського) і перебував у наук. експедиціях в Малій Азії, Греції, Сирії, Єгипті; 1914–22 — вчителював у Одесі, від 1922 — у Києві; від 1929 — науковий співробітник Візантол. комісії ВУАН; від 1932 — науковий співробітник Істор. архіву та Істор. б-ки Наркомосу в Москві; від 1936 — завідувач кафедри історії стародав. світу і середніх віків Сталінгр. пед. інституту (нині м. Волгоград); 1942–43 — доцент Бугуруслан. пед. і учител. інституту; 1944–45 — завідувач кафедри всесвіт. історії Нальчиц. пед. інституту; 1945–46 — доцент кафедри антич. та середньовіч. історії Ростов. університету (м. Ростов-на-Дону; всі — РФ); від 1947 — завідувач кафедри стародав. історії Чернів. університету. 1951 звільнився за влас. бажанням і виїхав до м. Ростов-на-Дону. Досліджував соц. рухи у Візант. імперії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Вопрос об историчности Христа в свете археологии. Москва, 1929; Движение багаудов // Вест. древней истории. 1940. № 3–4; К вопросу об агонистиках и циркумцеллионах // Науч. зап. истор. ф-та Черновиц. університета. 1948. Т. 1; Падение Дакии // Вест. древней истории. 1949. № 1; Восстание вестготов на Дунае и революция рабов // Там само. 1950. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
