Дмитрієв Олександр Іванович
ДМИ́ТРІЄВ Олександр Іванович (Дмитриев Александр Иванович; 02(14). 10. 1878, С.-Петербург — 02. 12. 1959, там само) — російський архітектор. Акад. архітектури (1912). Дійсний член Академії архітектури СРСР (1939). Закін. Інститут цивіл. інженерів (1900) та архіт. відділ. АМ (1903, майстерня Л. Бенуа; за проект концерт. зали на 2500 осіб набув звання класного художника 1-го ступеня) у С.-Петербурзі. Працював 1904–59 у Ленінгр. інж.-буд. інституті (до 1930 — Інститут цивіл. інженерів). Відстоював принципи ретроспективізму, застосовував стильові форми модерніз. петров. бароко та неокласицизму. Серед реаліз. проектів — Нахімов. військ.-мор. училище (1909–11), корпус Адміралтій. суднобуд. заводу (1908–12, співавт. М. Дмитрієв) у С.-Петербурзі; верфі в м. Ревель (нині Таллінн, 1913–17); фельдшер. училище для Чорномор. флоту в Миколаєві (1913); Упр. Пд. залізниці (1912–14, співавт. Д. Ракитін), Будинок кооперації (1927–30, співавт. О. Мунц), Палац культури залізничників (1928–32) у Харкові; Електроцентраль Пн.-Сх. Донбасу (1928–30); клуб-театр у м. Краматорськ (нині Донец. обл., 1930). Після 1948 спроектував низку типових споруд для р-нів багаторіч. мерзлоти.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Постройка дома Управления Южных железных дорог в Харькове // Зодчий. 1912. № 40; Фельдшерское училище для Черноморского флота в Николаеве // Там само. 1913. № 10; О национальном в архитектуре // Арх-ра СССР. 1954. № 3.
Рекомендована література
- Куликов Б. О Дмитриеве А. И. // Арх-ра СССР. 1979. № 12;
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.