Бенуа Леонтій Миколайович
БЕНУА́ Леонтій Миколайович (Бенуа Леонтий Николаевич; 11(23). 08. 1856, Петергоф, нині Петродворець, Ленінгр. обл., РФ — 08. 02. 1928, Ленінград, нині С.-Петербург) — російський архітектор і педагог. Брат О. Бенуа. Акад. АМ Росії (1893), професор (1892). Заслужений діяч мистецтв РФ (1927). Закін. С.-Петербур. АМ (1879, золота медаль за проект інвалід. будинку). Від 1894 — її проф. 1903–06 і 1911–17 — ректор Вищого худож. училища при С.-Петербур. АМ. 1884–92 і 1920– 27 — викладач С.-Петербур. інституту цивіл. інженерів. Засн. Товариства архітекторів-художників. Автор низки проектів визнач. споруд у С.-Петербурзі: приміщення Академ. капели (Набережна р. Мойка, № 20), Інституту акушерства та гінекології (Менделівська лінія, № 3), друкарні «Печатный двор» (Чкаловський проспект, № 15), житл. будинків (Кіровський проспект, № 24, 26/28). Серед учнів — П. Альошин, О. Вербицький, О. Бекетов, В. Безсмертний, Є. Катонін, М. Покорний, А. Білогруд, Ф. Лідваль, І. Фомін, О. Щусєв. У Києві на вул. Хрещатик, № 8 за проектом Б. у формах неокласики споруджено будинок С.-Петербур. облікового та позичкового банку (1911–14).
Рекомендована література
- Ружже В. Градостроительные взгляды архитектора Л. Н. Бенуа // Архит. наследство. Москва; Ленинград, 1955;
- Л. Н. Бенуа: Каталог выставки. Ленинград, 1956.