ДМИ́ТРОВ Леонід Дмитрович (23. 05 (04. 06). 1885, Київ — 30. 05. 1965, там само) — археолог. Кандидат історичних наук (1942). Закін. С.-Петербур. археол. ін­ститут (1909). Вчителював у Києві (1910–13); вдосконалював зна­н­ня давньогрец. мови у Стамбулі, Афінах і на г. Афон (1911); працював ін­спектором нар. училищ у м. Гомель і Гомел. пов. (нині Білорусь, 1913–18); готував матеріали до 17-го Археол. зʼ­їзду, що мав від­бутися 1917 у Білорусі; від 1918 — на викладац. роботі у Києві; від 1928 — у Всеукр. археол. комітеті (нині Ін­ститут археології НАНУ, Київ): 1944–57 — старший науковий спів­робітник; водночас у 1947–50 — викладач Київ. університету. Під час евакуації у РФ 1941–44 — спів­роб. Ін­ституту сусп. наук АН УРСР (Уфа, Москва). Від 1957 — на пенсії. Досліджував памʼятки первіс., антич., скіфо-сармат. та середньовіч. археології, брав участь у багатьох екс­педиціях в Києві, на Поліс­сі, о-ві Березань, в Ольвії, на Пере­копі, Любимів. городищі. У 1935–36 керував Нікопол., 1945–55 — Білгород-Дністров. (згодом Ізмаїл.) екс­педиціями.