Дніпродзержинський коксохімічний завод

Визначення і загальна характеристика

«ДНІ­ПРОДЗЕРЖИ́НСЬКИЙ КОКСОХІМІ́ЧНИЙ ЗАВО́Д» (до 1996 — ім. С. Орджонікідзе) — під­приємство металургійної галузі промисловості. Роз­таш. у м. Дні­продзержинськ Дні­проп. обл. Як само­стійне під­приємство у складі кокс. батерей № 1 і № 2, вугле­збагачувал. ф-ки, цехів уловлюва­н­ня хім. продуктів і пере­робки камʼяновугіл. смоли було виділене 1931 з Дні­пров. металург. заводу ім. Ф. Дзержинського (нині Дні­провський металургійний комбінат ім. Ф. Дзержинського). 1933 на ньому збудовано нові кокс. батереї № 3, № 4 і № 5, цех ректифікації сирого бензолу, другу чергу цеху уловлюва­н­ня, 1934 — бензол. цех. Під час 2-ї світової війни осн. устаткува­н­ня «Д. к. з.» еваку­йовано в м. Новотроїцьк (Оренбур. обл., РФ). 1946 на під­приємстві від­новлено виробництво коксу, 1950 завершено від­будову всіх цехів. Введені в екс­плуатацію кокс. батереї № 3, № 4, № 5 мали корис. обʼєм камер 21,2 м³ та продуктивність по 305 тис. т валового коксу 6-від­сотк. вологості на рік кожна. 1976 за збільше­н­ня випуску коксохім. продукції, досягне­н­ня знач. успіхів в удосконален­ні технології та організації виробництва завод нагороджено орденом «Знак Пошани». 1978 питома вага продукції вищої категорії якості у заг. обсязі тут складала 78 %. 1989 на «Д. к. з.» введено в екс­плуатацію нову кокс. батерею № 1-біс з обʼємом камер коксува­н­ня 41,6 м³ і потуж. 750 тис. т валового коксу 6-від­сотк. вологості на рік, 7 первин. газових холодильників і машин. зал у цеху уловлюва­н­ня, установку біо­хім. очище­н­ня стіч. вод; у 1990-х рр. реконстру­йовано кокс. батерею № 5 потуж. 280 тис. т валового коксу 6-від­сотк. вологості на рік, від­діле­н­ня дис­тиляції та пекового парку в смолоперероб. цеху, введено в екс­плуатацію дві установки з пере­робки камʼяновугіл. смоли заг. потуж. 200 тис. т на рік, перший блок котельні № 2 у складі двох котлів ДЕ-25-14-ГМ; 2003 введено в екс­плуатацію другий блок котельні № 2 у складі двох котлів ДЕ-25-14ГММ, закрито за­старілу котельню № 1; 2006 збудовано установку для отрима­н­ня сухого гранульованого камʼяновугіл. пеку. Від 1996 — ВАТ. У номенклатурі — кокс домен­ний за­даного гранулометр. складу, горішок коксовий, дрібняк коксовий, смола камʼяновугільна, сульфат амонію, бензол сирий камʼяновугільний, феноляти, пек електродний, лак та масло камʼяновугільні. Частка продукції в заг.-укр. обсязі складає бл. 4 %. Осн. напрями екс­порту: РФ, Польща, Єгипет, Румунія, Туреч­чина, країни Балтії. У соц. сфері — дит. оздоров. табір, база від­починку, клуб, спорт­зал, 2 гуртожитки. Кількість працівників — 1765 тис. осіб. Голова правлі­н­ня — І. Кришень (від 2001).

Літ.: Белич В. Я., Пискун Н. И. Завод-сад над Дне­пром. Краткий очерк истории ордена «Знак Почета» Дне­продзержинского коксохимического завода им. Серго Орджоникидзе. Дн., 1983; Найдьонов П. Дні­продзержинський кокс: Стала до ладу від­будована коксова батарея та ряд хімічних цехів коксохімічного заводу ім. Орджонікідзе // Дзержинець. 1998, 20 трав.

І. М. Нестер

Завантажити статтю