Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Дзержинського

«ДНІПРО́ВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІ́ЙНИЙ КОМБІНА́Т ім. Ф. Дзержинського» — одне з найстаріших підприємств металургійної промисловості України. Розташ. у м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. Засн. 1889 польс.-бельг. та франц. акціонерами «Пд.-рос. дніпров. металург. товариства». Перед 1-ою світ. війною був найбільшим металург. заводом Росії. У 1910-х рр. до його складу входило 5 домен. та 10 мартенів. печей, бесемерів., рейкобалк., середньосорт., листопрокат., дрот. і вісебандажний цехи, в яких виплавлялося 500 тис. т чавуну, 369 тис. т сталі, 300 тис. т прокату. У ході воєн. дій 1918–20 завод був законсервований. 1925 відновлено як Дніпров. металург. завод ім. Ф. Дзержинського. У 2-й пол. 1940 підприємство зайняло 1-е м. у Всесоюз. соціаліст. змаганні, його визнали найкращим серед металург. заводів країни за тех. рівнем і використанням вироб. потужностей. У серпні 1941 осн. завод. устаткування та висококваліфік. спеціалістів евакуйовано у міста Магнітогорськ (Челябін. обл.), Нижній Тагіл (Свердлов. обл.), Свердловськ (нині Єкатеринбург), Білорецьк (Башкортостан, усі — РФ). Нім. окупац. влада неодноразово робила спроби відновити виробництво, однак налагодити випуск осн. продукції не змогла. Після визволення Дніпродзержинська у жовтні 1943 розпочалася відбудова заводу. 1951 тут досягнуто довоєн. рівня виробництва чавуну та прокату, 1952 — сталі. 1966 за значні успіхи у розвитку металург. галузі промисловості підприємство нагороджено орденом Леніна. Від 1986 — комбінат. У 1970–80-х рр. на «Д. м. к.» була досягнута найвища інтенсивність виробництва, його продукція, зокрема й унікал. шпунт. палі типу Ларсен і катані вагонні осі, постачалася у 58 країн світу. 1982 на підприємстві введено в дію сучас. киснево-конвертор. комплекс з виробництва сталі, у 1980–90-х рр. законсервовано бесемерів. і мартенів. цехи, декілька застарілих прокат. станів і допоміж. об’єктів. За значні успіхи у праці 8-х металургів комбінату відзначено званням Герой Соц. Праці, 15-х — Державна преміями СРСР та України. У різний час на «Д. м. к.» працювали фахівець у галузі металургії, академік, віце-президент АН СРСР І. Бардін; рад. та парт. діячі — ген. секр. ЦК КПРС Л. Брежнєв і 1-й секр. ЦК КПУ В. Щербицький; проходив вироб. практику майбут. Президент Респ. Казахстан Н. Назарбаєв. Від 1999 — ВАТ. 1997–2004 — колективне, від 2004 — приватне підприємство (перебуває у власності корпорації «Індустріальний союз Донбасу»). Нині комбінат є одним із найпотужніших підприємств з повним металург. циклом і багатопрофіл. спеціалізацією прокат. продукції. Він оснащений сучас. устаткуванням, має потужності для виробництва 4,06 млн т чавуну, 3,5 млн т сталі, 3,5 млн т прокату, 5,6 млн т агломерату. Є єдиним в Україні виробником катаних осьових заготовок для залізнич. транспорту, шпунт. паль типу Ларсен, рейок контакт. для метрополітену, помольних сталевих куль високої об’ємної загартованості для енергетики, труб. заготовок великих діаметрів для виробництва труб котел. і нафтогаз. асортименту. У складі «Д. м. з.» — 60 структур. підрозділів, зокрема агломерацій. та домен. (4 печі) цехи, киснево-конвертор. комплекс, новопрокат., рейкобалк., сортопрокат., залізопрокат., вісепрокат. цехи; понад 20 ремонт., енергет., транспорт. та допоміж. цехів. Частка підприємства у пром. інфраструктурі Дніпродзержинська складає 60 %. Його продукція експортується у 30 країн світу. 1995 тут розпочато масштабне тех. переоснащення. У соц. сфері — будинок відпочинку, санаторій-профілакторій, дит. оздоров. комплекс, Палац культури металургів (від 1927 діє найдавніша в Україні самодіял. капела бандуристів), спорт. клуб, ДЮСШ, спорт. водна база, мед.-сан. частина. Є музей. Кількість працівників (2007) — 19 500 осіб. Ген. дир. — І. Буга (від 2008).

Розмір шрифту

Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Дзержинського

Рекомендована література

Інформація про статтю