Дніпродзержинський річковий порт

«ДНІПРОДЗЕРЖИ́НСЬКИЙ РІЧКОВИ́Й ПОРТ» (нині Кам’янський річковий порт) — підприємство галузі річкового транспорту. Розташований на правому березі Дніпра, у м. Кам’янське Дніпропетровської обл. Засноване наприкінці 19 ст. як пристань Кам’янське (таку назву мало місто до 1936), яку використовували для обслуговування пасажирів, перевезень с.-г. продукції, буд. матеріалів, пром. продукції металург. заводу польс.-бельг. та франц. акціонерного «Пд.-рос. дніпров. металург. товариства» (нині Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Дзержинського). Від 1931 — порт-пристань. У 1930-х рр. «Д. р. п.» докорінно реконструйовано та перетворено на високомеханіз. підприємство, оснащене портал. і плавучими кранами, авто- і електронавантажувачами тощо. 1936 споруджено вантажні та пасажир. причали, 1938 — річк. вокзал. Під час 2-ї світової війни зруйновано, до 1950 відновлено. До кін. 1950-х рр. — у складі Міністерства мор. й річк. флоту СРСР, до 1988 — у складі Гол. упр. річк. флоту при РМ УРСР. На 1950 вантажообіг порту складав 201 тис. т, 1970 — 1,8 млн т, 1977 — 3,6 млн т. 1988–91 — структур. підрозділ Дніпроп. річк. флоту, від 1992 — у складі Укр. міжгалуз. об’єдн. річк. флоту при РМ УРСР, від 1993 — ВАТ з сучас. назвою. Перевезення пасажирів тут здійснюють сучас. комфортабел. теплоходами. Підпр-во бере участь у розбудові інфраструктури міста. 1955–73 «Д. р. п.» очолював С. Химич, 1973–87 — А. Яременко, 1987–97 — В. Жукоцький, 1997–99 — В. Шпак, від 1999 — О. Шандра.

Н. М. Буланова