Дніпропетровський цементний завод

Визначення і загальна характеристика

«ДНІПРОПЕТРО́ВСЬКИЙ ЦЕМЕ́НТНИЙ ЗАВО́Д»  — підприємство будівельних матеріалів галузі промисловості. Розташ. у Дніпропетровську. Засн.1913 як цемент. ф-ка Олександрів. пд.-рос. заводу Брян. АТ (нині Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського). На ній на одній з перших у Рос. імперії почали застосовувати сухий спосіб виробництва. Тут працювало найсучасніше технол. устаткування нім. фірм «Крупп», «Полізиус». У 1930-х рр. потуж. складала 30 тис. т. залізопортландта шлак. цементу на рік. 1941 під час 2-ї світової війни ф-ку пошкоджено, однак вона продовжувала працювати. Після звільнення Дніпропетровщини розпочато її відновлення, до поч. 1950-х рр. на ній здійснено часткову модернізацію: ліквідовано ручну працю, замінено пасові передачі та трансмісії. Відтоді — осн. постачальник цементу в місті (житл. будинки на проспекті К. Маркса, в р-ні залізнич. вокзалу, стадіон «Металург», відновлення Палацу культури ім. Ілліча та ін. соц.-культур. і побут. об’єктів, низки підприємств Придніпров’я). Від 1971 — самостійне підприємство з сучас. назвою. У 1980-х рр. на «Д. ц. з.» встановлено 3 млини з новими очис. спорудами, внаслідок чого зменшено попадання забруднюючих речовин у атмосферу в 25 разів, збудовано компресорну станцію та механіз. навантаження з пневмотранспортуванням цементу. Від 2001 — ЗАТ. Нині у номенклатурі заводу — портландцемент марки «400», цемент для буд. розчинів, мелений гранульований шлак, шлакоблоки. Продукція «Д. ц. з.» проходить всі ступені держ. контролю з сан.-гіг. і тех. показників, а лаборатор. контроль якості відповідає сучас. вимогам. Кількість працівників (2008) — 35 (1990–80) осіб. Голова правління — Х. Разумбаєв (від 2007).

Завантажити статтю