Добін Шимон
ДО́БІН
Шимон (червень 1869, Бобр Могильов. губ., Білорусь — 1944, Ленінград, нині С.-Петербург) — єврейський письменник, громадський діяч. Батько Ю. Добіна. У 1880–1900-х рр. мешкав у м. Корсунь (нині Корсунь-Шевченківський Черкас. обл.). Від 1904 займався політ. діяльністю, пропагуючи об’єднання сіоністів і соціалістів. 1907 арешт., засланий до Архангел. губ. (Росія). Від 1908 — в Австрії. Від 1911 — депутат Київ. міської думи від Бунду. Заснував у Києві першу нелегал. школу з викладанням предметів на ідиш. Один із засн. і голова товариства «Культур-Ліга» (Київ, 1918), що утримувало бл. 30 культ.-осв. закладів. Ред. г. «» («Народний голос») та «Педагогічний бюлетень». Н. с. Інституту євр. пролетар. культури ВУАН (поч. 30-х рр.). Був добре знайомий із Шолом-Алейхемом, написав працю
(«Шолом-Алейхем: його дитячі та юнацькі роки», К., 1926). Від 1934 мешкав у Ленінграді.