ЗАБА́РА Натан Ілліч (; 27. 12. 1908(09. 01. 1909), с. Рогачів Ново­град-Волин. пов. Волин. губ., нині Баранів. р-ну Житомир. обл. — 19. 02. 1975, Київ) — єврейський письмен­ник, прозаїк, драматург. Член СПУ (1934). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. хедер, навч. на курсах Всеукр. ін­ституту праці в Києві. Працював на буд-ві. 1932–33 — аспірант Ін­ституту євр. пролет. культури ВУАН (Київ). 14 травня 1950 заарешт., за звинуваче­н­ням у роз­по­всюджен­ні контр­рев. літ-ри засудж. до 10 р. таборів, покара­н­ня від­бував на Колимі. 1956 реабіліт. Нелегально викладав іврит у Києві. Автор романів («Радіо-роман», Х.; К., 1932), («Нилівка», Москва, 1935), («Батько», К., 1940; обидва — про життя в укр. селі), (1965; у рос. пере­кладі — «Сегодня рождается мир», 1968; про фронт. життя і службу кор. рад. преси у повоєн. Німеч­чині), («Звичайна мама», 1967; про Г. Чудновського), повісті («Ватага, дитяча оповід­ка», Мінськ, 1933), кн. нарисів («З країни в країну») та («Люди і паси»; обидві — К., 1938). У моск. часописі («Радянська батьківщина») 1970–75 опублікував 3 ч. незаверш. істор. роману («Все по­вторюється»; окреме вид. — / «Колесо крутиться», Москва, 1979; рос. пере­клад — «Колесо вертится», Иерусалим, 2004), у якому від­творено широку панораму життя єврейства у середньовіч. Іспанії та Провансі, викори­стано афоризми й легенди зі стародавніх джерел (твір викликав широкий резонанс за межами СРСР). Пере­клав їдишем низку творів Л. Толстого.