Добраничівка

ДОБРАНИ́ЧІВКА — пізньопалеолітична стоянка. Знаходиться на лівому березі р. Супій (притока Дні­пра) побл. с. До­браничівка Яготин. р-ну Київ. обл. Виявлена 1952 І. Шовкоплясом, роз­копана 1953–75 (з пере­рвами) на пл. бл. 2,5 тис. м². На стоянці досліджені залишки 4-х чітко від­окремлених один від одного госп.-побут. комплексів. Кожен з них складався з округлого (бл. 4 м у діаметрі) назем. житла з вогнищем на долівці, вироб. центрів (вогнищ і місць обробле­н­ня каменю та кістки) поза житлом, ям-комор із кістками тварин. Основою наметоподіб. жител служив каркас із жердин, укритий ззовні шкурами, що їх для утепле­н­ня й зміцне­н­ня обкладали кістками тварин (на місці жител збереглись їх скупче­н­ня). На площі стоянки зі­брано декілька тисяч кісток мамонтів та ін. давніх тварин, багато різноманіт. виробів і напів­фабрикатів з каменю, кістки, рогу, гір. кришталю — знаря­д­дя праці, побут. й культові предмети, твори первіс. мистецтва. Унікал. є схематизов. жін. статуетка, виготовлена з бурштину. Кожен госп.-побут. комплекс стоянки, заселеної бл. 12 тис. р. тому, належав невеликій від­окремленій групі — одній з парних сімей родової общини, що населяла стоянку. Такі найдавніші сімʼї мешкали нарізно, обʼ­єд­нуючись лише за необхідності, зокрема для облавного полюва­н­ня на великих тварин. 1977 на місці роз­копок від­крито Археол. музей «До­браничівська стоянка» (філія Яготин. істор. музею) — єдиний в Україні, де у первіс. стані екс­понуються залишки поселе­н­ня давнього камʼяного віку.

Завантажити статтю