Добролюбський Андрій Олегович
ДОБРОЛЮ́БСЬКИЙ Андрій Олегович (18. 04. 1949, Одеса — 28. 09. 2023, там само) — історик, археолог. Внук Костянтина, батько Юлії Добролюбських. Доктор історичних наук (1992), професор (1995). Закінчив Одеський університет (1971). Працював у Інституті археології АН УРСР (Київ, 1976–86); у 1987–92 — завідувач сектору археології Одеського історико-краєзнавчого музею; від 1992 — у Південноукраїнському педагогічному університеті (Одеса): 1997–2001 — завідувач кафедри історії України, від 2002 — професор кафедри всесвітньої історії. Досліджував історію, античну та середньовічну археологію Північного Причорномор’я. Співавтор довідника «Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, 1817–2007 : історичний поступ, сучасність, майбутнє» (Одеса, 2007).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Кочевники Северо-Западного Причерноморья в эпоху средневековья. К., 1986; Тайны причерноморских курганов. О., 1989; Книга для чтения по истории Одесщины: С древнейших времен до начала ХІХ в. О., 1992 (співавтор); В поисках античной Одессы. О., 1997; Тайны одесских курганов. О., 2005; Подземные тайны Одессы. О., 2007; Smart port city of Odessa: brilliant embodiment of Vitruvius’ theories of beauty // Vitruvio — International Journal of Architectural Technology and Sustainability. 2016. Vol. 1 (1) (співавтор); Хаджибеевы маяки // Ştiinţă, educaţie, cultură. Comrat: Universitatea de Stat din Comrat, 2023. Vol. 3.