ДУБОВИ́ЦЬКИЙ Микола (13. 09. 1903, с. Микуличин, нині у складі міськради м. Яремча Івано-Фр. обл. — 02. 02. 1985, Краків) — фахівець у галузі металургії, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1938). Державні нагороди Польщі. Учасник рад.-польс. війни 1920 у складі школи під­хорунжих Армії УНР. Після атестації у таборі для інтернов. м. Каліш за сприя­н­ня проф. І. Фещенка-Чопівського вступив у Краків. гірн.-ливарну академію (закін. 1928), де й працював: організатор і завідувач кафедри метало­знавства й терміч. обробки заліза та сталі (1954–62), водночас декан металург. факультету (1956), над­звич. (від 1958), звич. (від 1969) проф. Також спів­працював у Політехніці м. Ченстохова (організатор і кер. у 1954–62 каф. метало­знавства), Краків. пром. школі й гірн. технікумі та ін. Фінансово допомагав студентам — колиш. воякам УНР, був роз­порядником Фонду ім. С. Петлюри. Досліджував вплив ванадію і титану на властивості заліза, нікелю, кобальту, а також властивості титан. сталей. Ви­ступав із доповід­ями на між­нар. наук. конф. з ливарництва у Празі (1953), Відні (1961), Варшаві (1965), був обраний чл. Комітету металургії Польс. АН. Автор моно­графії «Obręcze kół pojazdów szynowych» (Kraków, 1957) та низки праць з про­блем металургії, опубл. у наук. часописах.