Абрамович (Четуєв) Олександр Омелянович
АБРАМО́ВИЧ (ЧЕ́ТУЄВ) Олександр Омелянович (27. 03(08. 04). 1888, х. Новомаціули Тираспол. пов. Херсон. губ., нині Одес. обл. — 21. 01. 1972, Риґа) — біолог, філософ, радянський партійний діяч. Державні нагороди СРСР. Навч. у Новорос. університеті в Одесі (1904; виключ. 1905 за участь у студент. заворушеннях), закін. Женев. університет (1916), навч. в Інституті червоної професури (Москва, 1931–32). Неодноразово заарешт. Після перебування в Одес. тюрмі висланий на поселення до Сх. Сибіру. Емігрував за кордон, де зблизився з В. Леніним. Від 1919 — представник Комінтерну у Франції, Італії, Австрії, Чехословаччині, країнах Балкан. п-ва. Зав. відділу міжнар. зв’язків Комінтерну (1925–27). Представник Комінтерну в Китаї (1927–31). Від 1932 — на парт. роботі в Зх. Сибіру. Від 1935 — у Томському університеті: завідувач кафедри заг. біології (1935–36); пом. дир. по заоч. сектору (1936–38); в. о. завідувача кафедри дарвінізму (1937–38); в. о. дир. Біол. НДІ (1938–39); завідувач кафедри основ марксизму-ленінізму (1941–49). Займався проблемами дарвінізму, заг. біології та філософії. Переклав російською мовою «Записные книжки» Ч. Дарвіна.
Рекомендована література
- Антропянский Н. Славный путь большевика-ленинца // За сов. науку. 1948, 27 марта.
Завантажити статтю
Людина 
