Амвросій
АМВРО́СІЙ (Ключарьов Олексій Йосипович; 17(29). 03. 1820, м. Александров, нині Владимир. обл., РФ — 03(16). 09. 1901, Харків) — церковний діяч РПЦ. Закін. Моск. духовну академію (1844). Викладав у Віфан. духов. семінарії (м. Сергіїв Посад, нині Моск. обл.). 1848 рукополож. у сан диякона, згодом — ієрея. Від 1849 служив у церкві Казан. ікони Божої Матері (Москва). 1860–66 — засн. і ред. ж. «Душеполезное чтеніе». 1877 прийняв чернечий постриг, признач. настоятелем Богоявлен. монастиря (Москва). У січні 1878 хіротонізов. на єпископа, від вересня 1882 — єпископ Харківський і Охтирський, 1886 возвед. у сан архієпископа. Співзасн. ж. «Вҍра и разумъ» з додатком «Листокъ для харьковскаго духовенства» (1884). Активно виступав проти послідовників реліг.-філос. вчення Л. Толстого, котрого вважав найбільшим єретиком, звертався до Священ. синоду відлучити його від Церкви. З ініціативи А. на місці аварії імператор. поїзда 1888 побл. ст. Борки (нині побл. смт Бірки Нововодолаз. р-ну Харків. обл.) на честь чудотвор. спасіння Олександра ІІІ і його родини побудовано дерев’яний храм Нерукотвор. Образа Христа Спасителя та дзвіницю (1889). У праці «Живое слово» (Х., 1892) запропонував методику складання проповідей. Відзнач. діамант. хрестом для носіння на клобуці (1898).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Несколько проповҍдей протоіерея А. Ключарева. Москва, 1873; Полное собраніе проповҍдей Высокопреосвященнҍйшаго Архіепископа Амвросія, бывшаго Харьковскаго. Т. 1–5. Х., 1902–03; Насколько велико долготерпение Божие? Москва, 1997; Не хлебом единым… Москва, 1997; О семейном счастии и христианском воспитании: Духов. поучения. Москва, 1997; Искусство проповеди. Москва, 2006.
Рекомендована література
- Буткевичъ Т. И., прот. Высокопреосвященный Амвросій, Архіепископъ Харковскій: Биогр. очеркъ. Х., 1902.
Завантажити статтю
2.jpg)
Людина 
.jpg)
