Аркадій

АРКА́ДІЙ (Остальський Аркадій Йосипович; 25. 04(06. 05). 1889, с. Скаківка Житомир. пов. Волин. губ., нині Бердичів. р-ну Житомир. обл. — 29. 12. 1937, с-ще Бутово побл. Москви) — церковний діяч РПЦ. Закін. Волин. духовну семінарію (Житомир, 1910). Учителював. 1911 рукополож. у сан священика. 1911–15 — повіт. місіонер у м. Старокостянтинів (нині Хмельн. обл.). Під час 1-ї світової війни був військ. священиком. Від 1917 — священик у Житомирі, засн. і кер. Свято-Миколаїв. благодій. товариства. 6 травня 1922 заарешт. за підтримку відозви патріарха Тихона проти експропріації церк. коштовностей. Засудж. до розстрілу, який замінено 5-ма р. тюрем. ув’язнення. Звільн. у лютому 1924. Того ж року постриж. у ченці, у січні 1925 рукополож. у сан архімандрита. 15 вересня митрополитом Сергієм (Страгородським) хіротонізов. на єпископа. Від вересня 1926 — єпископ Лубенський, вікарій Полтав. єпархії. У жовтні заарешт., висланий до Харкова з забороною повертатися в єпархію, служив у Лубнах, Москві, на Кавказі, у Києві, Ленінграді (нині С.-Петербург). 15 травня 1928 заарешт. органами ОГПУ у Москві за поширення листа, у якому засуджував рад. владу за гоніння Церкви, засудж. до 5-ти р. концтаборів. Покарання відбував на Соловец. о-вах. 1931 засудж. додатково до 5-ти р. за звинуваченням у контррев. агітації. Звільн. на поч. 1937. Служив у храмах Москви, Києва, Житомира, Калуги, Касимова (Рязан. обл.; обидва — РФ). Згодом признач. єпископом Бежицьким, вікарієм Твер. єпархії. Заарешт. утретє 22 вересня 1937. За звинуваченням у контррев. агітації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1989. У 2000 причислений до лику святих.

Рекомендована література

1. Доненко Н., протоиерей. Священномученик Аркадий (Остальский), епископ Бежецкий. Москва, 2008.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю