БАЖЕ́НОВ Іван Кузьмич (24. 08(05. 09). 1890, Київ — 08. 02. 1982, м. Томськ, РФ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1941), професор (1935). Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. політех. (1911–12) та Петрогр. гірн. (нині С.-Петербург, 1912–17) ін­ститутах, закін. Томський технол. ін­ститут (1921). Працював 1920–37 у Зх.-Сибір. геол.-гідрогеофіз. тресті. Одночасно 1922–49, 1954–73 — у Томському університеті: 1934–49 — завідувач кафедри мінералогії та корис. копалин, 1954–73 — мінералогії і кри­стало­графії, 1970–73 — лаб. екс­периментал. мінералогії та геохімії (засн.), 1945–49 — декан геол. ф-ту. 1949 заарешт. у т. зв. краснояр. справі. 1950 засудж. до 25-ти р. таборів. Покара­н­ня від­бував у с-щі Дебин (Колима), м. Мага­дан (обидва — РФ). 1954 реабіліт. Один із основоположників вче­н­ня про металогенію. Першовід­кривач Тейського залізоруд. і Горячегір. нефелін. родовищ. Вперше в СРСР об­ґрунтував можливість викори­ста­н­ня нефелін. руд як сировини для отрима­н­ня алюмінію. Був консультантом з роз­відува­н­ня родовищ радіо­актив. сировини та алмазів. 1991 його імʼя присвоєно мінералог. музею Томського університету.