Базилевич Олексій Анатолійович

БАЗИЛЕ́ВИЧ Олексій Анатолійович (06. 02. 1956, Київ) — графік. Син А. Базилевича. Член НСХУ (2002). Закін. Київський художній інститут (1980; майстерня А. Ворони). Відтоді працював в естамп. цеху Київ. комбінату монум.-декор. мистецтва; 1992–98 — викладач Київ. дит. худож. школи № 1; одночасно — викладач курсів Держ. академії легкої промисловості (Київ, 1994–96); від 1998 — пров. худож. ред. видавництва «Веселка». Від 1977 співпрацює з видавництвами «Вища школа», «Урожай», «Рад. школа», «Дніпро» та ін.; 1989–92 — зі студією «Укркінохроніка» (Київ). Учасник респ. (від 1980), всесоюз. (1980) мистецьких виставок. Працює у галузі книжк. графіки. Для творчості Б. характерне цікаве композиц. вирішення у поєднанні з профес. малюнком. Створив діафільми: «Золота гора» (1990), «Давня казка» Лесі Українки (1991), «Творчість Григора Тютюнника» (1992). Оформив кн.: «Давня казка» Лесі Українки (1991), «Стійкий олов’яний солдатик» Г.-К. Андерсена (1997), «Подяка лисички: Япон. нар. казка» (1998), «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» С. Лагермор (обидві — 2000), «Коза-Дереза» (2002; усі — Київ).

С. М. Бушак