БАЗИЛЕ́ВИЧ Олексій Анатолі­йович (06. 02. 1956, Київ) — графік. Син А. Базилевича. Член НСХУ (2002). Закінчив Київський художній ін­ститут (1980; майстерня А. Ворони). Від­тоді працював в естампному цеху Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва; 1992–98 — викладач Київської дитячої художньої школи № 1; одночасно — викладач курсів Державної академії легкої промисловості (Київ, 1994–96); від 1998 — провід­ний художній редактор видавництва «Веселка». Від 1977 спів­працює з видавництвами «Вища школа», «Урожай», «Радянська школа», «Дні­про» та ін.; 1989–92 — зі студією «Укркінохроніка» (Київ). Учасник республіканських (від 1980), всесоюзних (1980) мистецьких ви­ставок. Працює у галузі книжкової графіки. Для творчості Базилевича характерне цікаве композиційне виріше­н­ня у по­єд­нан­ні з професійним малюнком. Створив діафільми: «Золота гора» (1990), «Давня казка» Лесі Українки (1991), «Творчість Григора Тютюн­ника» (1992). Оформив книжки: «Давня казка» Лесі Українки (1991), «Стійкий оловʼяний солдатик» Г.-К. Андерсена (1997), «Подяка лисички: Японська народна казка» (1998), «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» С. Лагерльофа (обидві — 2000), «Коза-Дереза» (2002; усі — Київ).