Базилевич Анатолій Дмитрович

БАЗИЛЕ́ВИЧ Анатолій Дмитрович (07. 06. 1926, м. Жмеринка Вінн. обл. — 30. 06. 2005, Київ) — графік. Народний художник України (1993). Член НСХУ (1956). Закін. Харків. худож. інститут (1953; викл. Й. Дайц, Г. Бондаренко, В. Мироненко). Співпрацював з видавництвами «Молодь», «Веселка», «Дніпро», «Мистецтво», «Рад. письменник», «Рад. школа» (усі — Київ), «Прапор» (Харків), з естампним цехом Комбінату монум.-декор. мистецтва та ред. діафільмів «Укркінохроніки». Працював у царині книжкової й станк. графіки. Від 1956 брав участь у всесоюз., респ. та міжнар. худож. виставках; персон. — у Києві (1961, 1996). Ілюстрував твори: «Піднята цілина» (К., 1954), «Тихий Дон» (К., 1960) М. Шолохова; «Пригоди бравого вояки Швейка» Я. Гашека (К., 1957); «Пан Халявський» Г. Квітки-Основ’яненка (К., 1959); «Старосвітські батюшки та матушки» І. Нечуя-Левицького (К., 1963); «Переслів’я» С. Руданського (1966); «Енеїда» (К., 1968; 1994), «Наталка Полтавка» (К., 1990) І. Котляревського; «Малий Кобзар» Т. Шевченка (К., 1969); зб. «Українські народні казки» (К., 1970; 1974); казки М. Стельмаха (К., 1980); «Як Мамай до Канади їхав» В. Бровченка (К., 1984); твори Марка Вовчка, І. Франка та ін. Визначальна риса самобутньої мист. особистості Б. — природне почуття гумору. Саме в цьому один із виявів органічної близькості митця до фольклору, який живить мистецтво Б. не лише образами, а й худож. засобами. Роботи Б. позначені віртуозністю рисунка. Твори зберігаються в НХМ, в Музеї книги та друкарства України, в Худож. галереї м. Алупка.

Рекомендована література

1. Владич Л. Виставка творів Анатолія Базилевича та Івана Селіванова. Мовою графіки. К., 1967;
   Google Scholar Internet
2. Анатолій Базилевич: Альбом. К., 1976;
   Google Scholar Internet
3. Дорошенко Ю. У майстерні художника. Анатолій Базилевич // Криниця. 1996. № 10–12;
   Google Scholar Internet
4. Могилевський В. Навколо «Енеїди» // Art line. 1998. № 4.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю