Бородавкін Олександр Павлович
БОРОДА́ВКІН Олександр Павлович (06. 10. 1919, с. Катаржине Тираспол. пов. Херсон. губ., нині с. Червонознам’янка Іванів. р-ну Одес. обл. — 21. 05. 1996, м. Барнаул, РФ) — історик. Доктор історичних наук (1972). Заслужений діяч науки РРФСР (1980). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. університет (1941). У 1943–46 — декан істор.-філол. ф-ту, заст. дир. із навч. і наук. роботи Краснояр. пед. інституту; від 1946 — у Томському університеті (обидва — РФ): 1963–65 — декан істор.-філол. ф-ту, 1968–73 — зав. проблем. н.-д. лаб. історії, археології та етнографії Сибіру; 1973–84 — завідувач кафедри історії СРСР, водночас 1973–76 — проректор з навч. і наук. роботи, 1984–89 — завідувач кафедри дорев. вітчизн. історії, від 1990 — проф.-консультант Алтай. університету (м. Барнаул). Досліджував проблеми археології, історії, економіки Сибіру.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Об особенностях развитя капитализма в Сибири (1861 — сер. 90-х гг. ХІХ в.) // Тр. Томского університета. 1965. Т. 158 (співавтор); Реформа 1861 г. на Алтае. Томск, 1972; Реформа 1861 г. и Сибирь // Крестьянство Сибири в эпоху капитализма. Новосибирск, 1983 (співавтор); Падение крепостного права на Алтае // Очерки истории Алтай. края. Барнаул, 1987 (співавтор).