Гомон Леонід Іванович
ГО́МОН Леонід Іванович (01. 10. 1952, с. Сокиринці Срібнян. р-ну Черніг. обл.) — скульптор і живописець. Заслужений майстер народної творчості України (2007). Закін. ПТУ у м. Свердловськ (нині Луган. обл., 1970); навч. у Моск. заоч. нар. університеті мистецтв (1970–73), студії образотвор. мистецтва Г. Хусіда (Київ, 1977–79). Працював 1974–78 у Черніг. наук.-реставрац. майстерні; 1979–84 виконував художні роботи в Сокирин. ПТУ № 14; 1984–94 — у Срібнян. та Ічнян. худож. майстернях; 1994–2005 — оформлювач рай. організацій. Від 2006 займається оформленням Мемор. музею Остапа Вересая при Сокирин. профес. аграр. ліцеї. Від 1986 здійснює художнє оформлення Всеукр. фестивалю кобзар. мистецтва «Вересаєве свято». Музейні експозиції вирізняються сміливістю твор. задуму. Картини і скульптури виконує у реаліст. стилі. Учасник рай., обл. мистецьких виставок від 1975. Персон. — у Срібному (1980), Сокиринцях (1993). Співавтор і худож. ред. кн. «Сокиринці — кобзарський край» (К., 2007). Окремі роботи зберігаються в Музеї Остапа Вересая.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Мати» (1970), погруддя (1974) та барельєф О. Вересая (1975), мозаїчне панно (фасад Срібнян. школи, 1981), погруддя Героя Рад. Союзу В. Крикливого (1982), 10 барельєфів «Слава трударям» на Сокирин. будинку культури (1983–85); живопис — «Срібнянська трагедія» (1986), «Готичний міст» (1987); триптихи — «Діти», «Кіндер…», «Щасливе дитинство» (усі — 1987–88), «Кобзар Остап Вересай» (1989); серія «Історична архітектура Сокиринець» (1996–2005); пам’ятник жертвам голодомору 1932–33 (с. Сокиринці, 1993).