Волик Павло Іванович
ВО́ЛИК Павло Іванович (21. 03. 1941, с. Котельва, нині смт Котелев. р-ну Полтав. обл.) — скульптор і живописець. Народний художник України (2016). Всеукр. премія ім. І. Огієнка (2001). Член НСХУ (1977). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1971; викл. Я. Запаско, М. Курилич, В. Овсійчук). Працював у пром. артілі «Перемога» (с. Котельва, 1960); у деревооброб. цеху Котелев. промкомбінату смт Котельва (1963–65); від 1971 — на Полтав. худож.-вироб. комбінаті; одночасно від 2001 — доцент кафедри образотвор. мистецтва Полтав. тех. університету. Учасник респ., всесоюз. та зарубіж. худож. виставок від 1970. Персон. — у Полтаві (1991, 1993, 1995–99, 2001), Києві, Львові (1991, 2002), Житомирі, Івано-Франківську (усі — 1999), Харкові, смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл. (обидві — 2003). Осн. роботи — у галузях оброблення дерева і металу, станк. живопису, килимарництва, монум. мистецтва; відзначаються чіткою композицією, стриманістю колір. гами. Інтерпретує народознавчу тематику, повʼяз. із прадав. звичаями, обрядами, нар. піснями, козац. історією, надаючи їм сучас. мист.-образ. вирішення. Настрій природи, поєднання соняч. й місяч. світла, дзвінка градація тону подають синтет. образ природи як мист. світобачення. Роботи зберігаються у Полтав. худож. та краєзнав. музеях, Нац. музеї Т. Шевченка, Харків. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- декор. панно — «Весільна» (1971), «Союз неба і землі», «Триптих» (обидва — 1972), «Чари» (1973), «Маруся Чурай» (1974), «Проводи», «Солдат повернувся» (обидва — 1975), «Над Дінцем» (1983), «Полудень», «Сусідське подвір’я» (обидва — 1988), «Берегиня», «Вечір» (обидва — 1990), «Чарівне світло», «Козак Мамай» (обидва — 1996); живопис — «Вечір у Млинах», «Задивилась хата в воду» (обидва — 1997), «Хочу літати» (1998), «Хутірець» (1999), «Вечірній спомин», «Хата баби Лізки» (обидва — 2000), «За обрій» (2001), «Хліб наш», «Неначе писанка», «А мені сонячно» (усі — 2002), «Елегія», «До витоків» (обидва — 2003), «Котелевщина», «Рубіжне», «Різдвяна зоря» (усі — 2004).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
