Давимука Людмила Федорівна
ДАВИ́МУКА Людмила Федорівна (дівоче — Клапатюк; 27. 03. 1957, Чернігів) — співачка (лірико-драматичне сопрано). Заслужений артист України (1998). 1-а премія 2-го Всеукр. конкурсу камер. колективів та виконавців (Київ, 1987), 2-а премія 2-го Міжнар. конкурсу ім. С. Крушельницької (Львів, 1994), 3-я премія Міжнар. конкурсу ім. Дж. Наполі (Італія, 1995). Закін. Черніг. політех. інститут (1979), Київ. консерваторію (1987; кл. вокалу Є. Чавдар), асистентуру-стажування (1991; кл. М. Кондратюка) та аспірантуру (1993; кер. М. Черкашина-Губаренко) при ній. Солістка Держ. духового оркестру України (1991–93), Нац. опери України (1993–94), Держ. чол. хор. капели України ім. Л. Ревуцького (1994–98), Президент. оркестру Нац. гвардії України (від 1999; усі — Київ). Гастролювала у Франції, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Македонії. Має записи на Укр. радіо і телебаченні. У репертуарі — твори М. Лисенка, С. Людкевича, В. Барвінського, М. Скорика, Б. Фільц, В. Губи, В. Губаренка, А. Кос-Анатольського. Виконала партії сопрано в ораторії «Месія» Ґ. Генделя, «Реквіємі» В.-А. Моцарта, «Реквіємі» Дж. Верді, кантаті «Карміна Бурана» К. Орфа. Твор. манері Д. притаманне оригін. поєднання опер. масштабності й драматизму з ліризмом, глибиною, прецизій. деталізованістю камер. співу.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Донна Ельвіра («Дон Жуан» В.-А. Моцарта), Леонора, Віолетта, Абігаль («Трубадур», «Травіата», «Набукко» Дж. Верді), Мімі («Богема» Дж. Пуччіні), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно), Земфіра («Алеко» С. Рахманінова), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського).
Рекомендована література
- Кушнірук О. Німецька програма Людмили Давимуки // Хрещатик. 1997, 25 черв.;
- Сікорська І. Талант співачки й просвітителя // Україна. 2003. № 5.
Завантажити статтю
Людина 
