Кондратюк Микола Кіндратович

Визначення і загальна характеристика

КОНДРАТЮ́К Микола Кіндратович (05. 05. 1931, м. Старокостянтинів, нині Хмельн. обл. — 16. 11. 2006, Київ) — спів­ак (баритон), педагог, музично-громадський діяч. Професор (1979). Народний артист УРСР (1973), СРСР (1978). Державна премія Украї­ни ім. Т. Шевченка (1972). Золота медаль 7-го Між­нар. фестивалю молоді й студентів у Відні (1959). Закін. Київ. консер­­ваторію (1958; кл. О. Гродзинсь­кого). Стажувався у театрі «Ла Скала» у Е. Пʼяц­ца й Дж. Барра (м. Мілан, Італія, 1962–63). У по­­дальшому жив і працював у Києві. На 4-му курсі Консерваторії був за­прошений Г. Верьовкою до Укр. нар. хору, 1957–59 — його соліст. 1959–66 — соліст Театру опери та балету ім. Т. Шевченка, 1966–74 — Укрконцерту та Філармонії. Водночас від 1968 ви­­кладав у Нац. муз. академії Украї­ни: 1972–94 — завідувач кафедри опер. під­­готовки, 1974–83 — ректор, 1994–2004 — завідувач кафедри сольного співу. Був головою Муз. товариства УРСР (1972–84). Володів голосом пов­ного діапазону, теплого благород. тембру, без­доган. вокал. технікою, чіткою й виразною дик­цією, високою культурою співу.

Художньо пере­конливо виконував різноплан. репертуар. Вів активну діяльність як концертно-камер. спів­ак. Пере­важно у дуеті з дружиною піаністкою Н. Кондратюк гастролював у ба­гатьох зарубіж. країнах, зокрема в Угорщині, Ірландії, Бельгії, Німеч­чині, Австрії, Іспанії, Італії, Великій Британії, Фінляндії, Канаді, США, Бразилії, Мексиці, Арґентині, Алжирі, Австралії, Новій Зеландії, Шрі-Ланці, Індії. У концерт. репертуарі — понад 500 творів укр., рос., зх. авторів різної хронол. та стильової при­­належності, зокрема арії з опер М. Лисенка, С. Гулака-Артемовсь­кого, К. Данькевича, Г. Майбороди, М. Глінки, О. Бородіна, П. Чайковського, А. Рубінштейна, М. Римського-Корсакова, М. Му­­соргського, В.-А. Моцарта, Дж. Верді, Дж. Рос­сіні, Ґ. До­ні­цет­ті, Ж. Бізе, Джорджа Ґершвіна, камерні вокал. композиції М. Лисенка, Я. Степового, К. Сте­ценка, В. Косенка, О. Білаша, М. Глінки, О. Даргомижського, П. Чайковського, М. Мусоргсь­кого, М. Римського-Корсакова, А. Рубінштейна, С. Рахманінова, Ґ.-Ф. Генделя, Ф. Ліста, Й. Брам­са, Р. Ваґнера, Е. Ґріґа, Б. Бріт­тена, укр. і рос. нар., сучасні по­­пулярні пісні.

Записав у фонд Укр. радіо низку творів нац. і зх.-європ. класики, зокрема арії з опер, кантат, класичні камерні вокал. композиції, нар. пісні, романси. Також здійснив низку грамзаписів на фірмі «Мелодія». Виконав. мистецтво спів­ака ді­стало схвальні від­гуки у числен. вітчизн. і зарубіж. період. вид. Автор низки публікацій у пресі. Серед учнів — В. Антонюк, О. Дика, В. Ломакін, М. Шопша, лауреати між­нар. конкурсів Д. Вишня, В. Колибабʼюк, А. Орел, Є. Шокало. Брав участь у теле­проектах, зокрема «Голубий вог­­ник». Про творчість К. створ. фільми: «Перед концертом» (1973, «Укртелефільм»), «Спів­ає Микола Кондратюк» (1977, реж. В. Іванов, «Укркінохроніка»).

Партії: Остап («Тарас Бульба» М. Ли­­­сенка), Посол Великої Русі, Гнат («Бог­­дан Хмельницький», «Назар Стодоля» К. Данькевича), Максим («Арсенал» Г. Майбороди), Ігор («Князь Ігор» О. Бо­­родіна), Онєгін, Єлецький, Роберт («Єв­­геній Онєгін», «Пікова дама», «Іоланта» П. Чайковського), Алеко (однойм. опера С. Рахманінова), ді Луна, Жермон («Тру­­бадур», «Травіата» Дж. Верді), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Рос­сіні).

Літ.: Білаш О. Шлях на сцену // Му­­зи­­ка. 1972. № 3; Задерацкий В. В рас­цвете творчества // Сов. музыка. 1977. № 10; Золозова Т. Ще одна сторінка (після пере­гляду фільму «Спів­ає М. Кон­­дратюк») // КіЖ. 1978, 6 лип.; Білаш О. Щедрий на пісню // Там само. 1981, 7 трав.; Майборода П. Миколі Кондра­тюку — 50 // Рад. Україна. 1981, 9 трав.; Суярко Т. Хай завжди буде пісня // Украї­­на. 1981. № 21; Антонюк В. Традиції української вокальної школи: Микола Кондратюк. К., 1998; Її ж. Любимо й памʼятаємо: сімдесят спів­учих літ на­­родному артисту України Миколі Кін­­дратовичу Кондратюку // УК. 2001. № 4–5; Микола Кондратюк. Народний ар­­тист України і народний артист СРСР. Спів­ак і педагог... [Некролог] // КіЖ. 2006, 29 листоп.; Де жив і творив Ми­­кола Кондратюк // Там само. 2007, 6 черв.; Панкратьев С. Николай Кон­дра­тюк // Правда Украины. 2007, 6 дек.; Лисенко І. Українські спів­аки у моїх спогадах: В. Грінченко, З. Бабій, М. Огре­нич, М. Кондратюк, Ю. Мазурок // Муз. культура України у спогадах, мат., листах. К., 2008; Антонюк В. Микола Конд­ратюк // Вокал. педагогіка: Сольний спів. 2-е вид. К., 2012.

О. М. Немкович

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю