Кондратюк Микола Кіндратович
КОНДРАТЮ́К Микола Кіндратович (05. 05. 1931, м. Старокостянтинів, нині Хмельницька обл. — 16. 11. 2006, Київ) — співак (баритон), педагог, музично-громадський діяч. Професор (1979). Народний артист УРСР (1973), СРСР (1978). Державна премія України імені Т. Шевченка (1972). Золота медаль 7-го Міжнародного фестивалю молоді й студентів у Відні (1959). Закінчив Київську консерваторію (1958; клас О. Гродзинського). Стажувався у театрі «Ла Скала» у Е. Пʼяцца й Дж. Барра (м. Мілан, Італія, 1962–63). У подальшому жив і працював у Києві. На 4-му курсі Консерваторії був запрошений Г. Верьовкою до Українського народного хору, 1957–59 — його соліст. 1959–66 — соліст Театру опери та балету імені Т. Шевченка, 1966–74 — Укрконцерту та Філармонії. Водночас від 1968 викладав у Національній музичній академії України: 1972–94 — завідувач кафедри оперної підготовки, 1974–83 — ректор, 1994–2004 — завідувач кафедри сольного співу. Був головою Музичного товариства УРСР (1972–84). Володів голосом повного діапазону, теплого благородного тембру, бездоганною вокальною технікою, чіткою й виразною дикцією, високою культурою співу.
Художньо переконливо виконував різноплановий репертуар. Вів активну діяльність як концертно-камерний співак. Переважно у дуеті з дружиною піаністкою Н. Кондратюк гастролював у багатьох зарубіжних країнах, зокрема в Угорщині, Ірландії, Бельгії, Німеччині, Австрії, Іспанії, Італії, Великій Британії, Фінляндії, Канаді, США, Бразилії, Мексиці, Арґентині, Алжирі, Австралії, Новій Зеландії, Шрі-Ланці, Індії. У концертному репертуарі — понад 500 творів українських, російських, західних авторів різної хронологічної та стильової приналежності, зокрема арії з опер М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського, К. Данькевича, Г. Майбороди, М. Глінки, О. Бородіна, П. Чайковського, А. Рубінштейна, М. Римського-Корсакова, М. Мусоргського, В.-А. Моцарта, Дж. Верді, Дж. Россіні, Ґ. Доніцетті, Ж. Бізе, Джорджа Ґершвіна, камерні вокальні композиції М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, В. Косенка, О. Білаша, М. Глінки, О. Даргомижського, П. Чайковського, М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, А. Рубінштейна, С. Рахманінова, Ґ.-Ф. Генделя, Ф. Ліста, Й. Брамса, Р. Ваґнера, Е. Ґріґа, Б. Бріттена, українські і російські народні, сучасні популярні пісні.
Записав у фонд Українського радіо низку творів національної і західноєвропейської класики, зокрема арії з опер, кантат, класичні камерні вокальні композиції, народні пісні, романси. Також здійснив низку грамзаписів на фірмі «Мелодія». Виконавське мистецтво співака дістало схвальні відгуки у численних вітчизняних і зарубіжних періодичних виданнях. Автор низки публікацій у пресі. Серед учнів — В. Антонюк, О. Дика, В. Ломакін, М. Шопша, лауреати міжнародних конкурсів Д. Вишня, В. Колибабʼюк, А. Орел, Є. Шокало. Брав участь у телепроектах, зокрема «Голубий вогник». Про творчість К. створено фільми: «Перед концертом» (1973, «Укртелефільм»), «Співає Микола Кондратюк» (1977, реж. В. Іванов, «Укркінохроніка»).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Остап («Тарас Бульба» М. Лисенка), Посол Великої Русі, Гнат («Богдан Хмельницький», «Назар Стодоля» К. Данькевича), Максим («Арсенал» Г. Майбороди), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Онєгін, Єлецький, Роберт («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Іоланта» П. Чайковського), Алеко (однойм. опера С. Рахманінова), ді Луна, Жермон («Трубадур», «Травіата» Дж. Верді), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні).
