Данилов Петро Валер’янович

Визначення і загальна характеристика

ДАНИ́ЛОВ Петро Валер’янович (псевд. і крипт.: П. Д., Нїжинець, Петро Перекидько; 1880 — 16. 04. 1949, Севастополь) — письменник, перекладач. Брат В. Данилова. Навч. у Ніжин. істор.-філол. інституті (нині Черніг. обл.), на істор.-філол. факультеті Моск. університету (1900–03), закін. Університет св. Володимира в Києві (1905). Учителював у м. Бар (нині Вінн. обл., 1905–13) та Феодосія (нині АР Крим). Від 1942 — наук.-тех. співроб., 1944 — в. о. дир., 1945–46 — наук. співроб. Феодос. істор.-археол. музею. Після 2-ї світової війни брав участь у створенні Музею Чорномор. флоту (Севастополь). Був репортером моск. г. «Курьер», «Новости дня», «Русские ведомости». Друкувався в ж. «Киевская старина», «ЛНВ», «Дніпрові хвилі», г. «Громадська думка» і «Рада». Автор оповідань та нарисів переважно на побут. теми («Марець», «Цъвітень», «Травень» опубл. у «ЛНВ», 1904, т. 26, ч. 1; «Перша здобич полювання (З дитячих спогадів)» // «Перша ластівка. Альманах молодих українських письменників», Хн., 1905). Переклав 1918 франц. епос «Пісня про Роланда» (не опубл.). 1939 звертався до Д. Яворницького з проханням опублікувати переклади творів антич. авторів — нині ці переклади вважають втраченими, як і значну частину оригін. творів Д.

Завантажити статтю