Данилов Семен Петрович

ДАНИ́ЛОВ Семен Петрович (Данилов Семён Петрович; 07(20). 10. 1917, Митахський насліг, нині Якутія, РФ — 27. 11. 1978, м. Якутськ, Якутія, РФ) — якутський письменник і перекладач. Брат Софрона Данилова. Державна премія РФ ім. М. Горького (1971). Закін. Якут. пед. інститут (1945), Вищі літ. курси при Літ. інституті у Москві (1957). Учителював, викладав історію якут. літ-ри в Якут. пед. інституті. 1961–78 — голова СП Якутії. Почав друкуватися від 1937. Автор зб. віршів і поем «Мин дойдум» («Моя Батьківщина», 1949), «Аймах дьонум» («Мої рідні», 1954), «Эйэлээх куорат» («Мирне місто», 1958), «Хоһуун таптала» («Кохання сміливця», 1959), «Доҕор хоһуун сүрэҕэ» («Відважне серце друга», 1962), «Күн таммаҕа» («Бризки сонця», 1964), «Алаас сулустара» («Зірки аласу», 1965), «Хоһооннор, поэмалар» («Вірші та поеми», 1967), «Киһи барахсан» («Горда людина», 1968), «Саҥа күн» («Новий день», 1971), «Мин аргыстарым» («Мої супутники», 1975), «Мин Хотугу сулус» («Моя Полярна зірка», 1980) та ін. Д. у яскравих картинах і образах розкрив красу суворої пн. природи, духов. світ і мрії про щастя рідного народу. У низці творів, торкаючись соц. і морал.-етич. проблем, вдався до засобів сатири. Багато віршів Д., покладених на музику, стали популяр. піснями. Видав кн. нарисів і перекладів зі світ. літ-ри «Ырыаһыт доҕоттор» («Друзі-поети», 1963). Для дітей написав поет. зб. «Кыраһа суруга» («Листи в порошу», 1955), «Дьол соноро» («Пошуки щастя», 1959), «Сээркээн Сэһэн» («Сееркеен Сесен», 1964), «Муҥхааллар мунньахтара» («Зібрання пустунів», 1968). Присвятив Україні кілька віршів. Переклав поезії Т. Шевченка «Думи мої, думи мої», «Та не дай, Господи, нікому» (обидві опубл. у г. «Кыым» / «Іскра», 1951, 10 берез.), «Не женися на багатій», «Навгороді коло броду…», «І широкую долину», «Утоптала стежечку», «Заросли шляхи тернами», «Молитва» (усі опубл. у зб. вибр. творів Т. Шевченка «Талыллыбыт айымньылар», 1951), «Муза», «Пророк». Про життя і творчість Кобзаря розповів якут. читачам у ст. «Поэт уонна революционер» // «Кыым», 1961, 10 берез. («Поет і революціонер» // «ЛУ», 1967, 10 жовт.). Переклав також окремі твори Лесі Українки, П. Тичини, М. Нагнибіди, Л. Дмитерка, П. Дорошка, А. Малишка та ін. (опубл. у кн. «Украина суруйааччылара» / «Письменники України», 1954). Якут.-укр. літ. зв’язки простежив у дослідж. «Поет поетові — кунак» («ЛУ», 1967, 10 жовтня). Твори Д. перекладено англ., монгол., нім., рос., франц., япон. та ін. мовами. Серед укр. перекладачів — П. Дорошко, Л. Горлач, В. Лучук, Ю. Петренко, М. Шаповал. Усі зазначені книги Д. видано в Якутську.

Завантажити статтю