Данилюк Іван Володимирович

ДАНИЛЮ́К Іван Володимирович (11. 09. 1950, с. Троїцьке Павлоград. р-ну Дніпроп. обл.) — письменник. Член НСПУ (1992). Закін. Дніпроп. університет (1972). Від 1974 — на журналіст. роботі, нині заст. ред. г. «Васильківський вісник» (смт Васильківка Дніпроп. обл.). Почав друкуватися від 1966. Автор зб. поезій «Пломінь-камінь» (1982), «Розвиднені води» (1990), книг поезії і прози «Щаслива жінка світові невгодна» (2001), прози «Aeternum vale — прощай навіки» (2005; усі — Дніпропетровськ). Як поет Д. оспівує красу природи, майстерно створює витончені психол. картини. У прозі звертається до образів сучасників, які діють у складних, іноді драм. обставинах (колиш. воїн-афганець, жінка у передвибор. марафоні) та вміють тримати удари, не втрачаючи люд. гідності.

Рекомендована література

1. Буряк В. І. Данилюк. «Пломінь-камінь» // Дніпро. 1983. № 6;
   Google Scholar Internet
2. Моренець В. Про воду «живу» і «мертву» // Вітчизна. 1983. № 10;
   Google Scholar Internet
3. Сирота В. Голосом непідкупним // Слово про літературу та письменників Придніпров’я. Дн., 2005.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю