Данилюк Юрій Зиновійович
Визначення і загальна характеристика
ДАНИЛЮ́К Юрій Зиновійович (17. 07. 1958, Київ — 04. 08. 2005, там само) — історик. Кандидат історичних наук (1991). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Закін. Київський університет (1980). Відтоді працював у Інституті історії України НАНУ (Київ): від 1993 — провідний науковий співробітник відділу регіон. проблем історії України. Водночас від 1992 — заступник голови редколегії наук.-докум. серії книг «Реабілітовані історією», кер. Центру з вивчення архівів колиш. рад. спецслужб. Ініціатор видання (1994) і гол. ред. ж. «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ». Досліджував питання істор. краєзнавства, пам’яткознавства. Заст. голови правління Всеукр. спілки краєзнавців (від 1991).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Історичне краєзнавство в Українській РСР. 1983; Пам’ятники історії і культури Української РСР. 1987; Репресоване краєзнавство. 1992; Кримські татари 1944–94. 1995; Опозиція в Україні (друга половина 50-х — 80-ті рр.). 1996; Російська Академія наук — АН СРСР під «опікою» владних структур // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. Вип. 20–21. 2002; Опір духовенства і віруючих Російської православної церкви конформістські настроєним ієрархам РПЦ (50–80-ті рр. ХХ ст.) // Там само. Вип. 31. 2005 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
