Дарда Володимир Іванович
ДА́РДА Володимир Іванович (06. 10. 1924, с. Скопці, нині Веселинівка Баришів. р-ну Київ. обл. — 13. 07. 1992, Київ) — письменник. Член СПУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1951). Працював у респ. пресі, видавництвах. Почав друкуватися від 1947. Автор зб. оповідань «Шумлять потоки» (1958), повісті й оповідань «Безодня серця» (1972), присвяч. становленню молодого покоління. Худож.-докум. повісті «Хлопці майора Кена» (1968), «Повернення з пекла» (1970), «Коли гриміли гармати» (1985), пригодн. повість для дітей «Танкіст і Петрик» (1979) — про події 2-ї світової війни. Романи «Сніг на зелене листя» (1978; 1984) та «Зелений вітер» (1981, співавт.) — на морал.-етичні теми. Для дітей написав також зб. оповідань «Бабусині пиріжечки» (1960) та віршів «Відчиняй віконце» (1970). Значне місце у творчому доробку Д. посідають твори, присвяч. Т. Шевченкові: зб. нарисів «Земля, яку сходив Тарас...» (1959; 1961) — враження і роздуми про місця, пов’язані з перебуванням поета; оповідання «Сильніший за долю» (1961); істор.-біогр. повість «Його кохана» (однойм. зб., 1964; рос. перекл. — «Его любовь», Москва, 1984) — історія взаємин поета і В. Рєпніної; роман «Переяславські дзвони» (1990) — про приїзд поета в Україну 1845. Усі зазначені книги видано в Києві.
Рекомендована література
- Бедзик Ю. У творчому зростанні // Дарда В. Сніг на зелене листя. К., 1984;
- Міщенко Д. Сказати своє слово. Роздуми над творами Володимира Дарди // Київ. 1985. № 9.
Завантажити статтю
Людина 
