ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Девдюк Василь Григорович

ДЕВДЮ́К Василь Григорович (08. 06. 1873, с. Старий Косів, нині м. Косів Івано-Фр. обл. — 03. 05. 1951, там само) — майстер художнього оброблення дерева та металу, педагог. Батько М. Девдюка. Член СХУ (1946). Бронз. медаль Крайової худож.-пром. виставки у Кракові (1887), срібна медаль Крайової виставки у Львові (1894), золоті медалі Укр. хлібороб. виставки у м. Стрий (нині Львів. обл., 1909), виставки домаш. промислу в Коломиї (1912) та виставки в Кутах (нині смт Косів. р-ну Івано-Фр. обл., 1933). Бронз. хрест за заслуги у галузях худож. оброблення дерева і металу (1936). Навч. мистецтву в батька та В. Шкрібляка, Н. і Д. Дутчаків, на курсах худож. промислів у Відні (1904). Викладав у Вижниц. школі столярства, токарства, різьбярства і метал. орнаментики (нині Чернів. обл., 1905–18). У Сараєві 1906 вивчав нар. мистецтво пд. слов’ян. 1914 був одним з ініціаторів спорудження пам’ятника Т. Шевченку в Косові. Основоположник косів. школи різьблення. На поч. 20 ст. захопився інкрустацією. Винайшов способи фарбування дерева в чорний та червоний кольори для інкрустації. Вперше почав використовувати для декорування перламутр і покриття політурою. Досконало володів техніками сухого різьблення, випалювання; здійснив вдалу спробу втілення орнаментів традиц. гуцул. різьблення на керам. виробах (зокрема за його ескізом кутський майстер кераміки Й. Нап виготовив піч). Відкрив 1920 (працювала до 1939) приватну трирічну школу-майстерню різьблення. 1939 брав участь у створенні артілі «Гуцульщина» в Косові. Учасник худож. виставок від 1887. Персон. — у Коломиї (1973). На основі давніх традицій різьбярства й мосяжництва Гуцульщини відродив мотиви геом. орнаменту (зрідка рослинного) і втілив їх у виробах сувенір. характеру (скриньки, декор. тарелі, таці, топірці, прикраси одягу) та предметах госп. вжитку (столи, шафки, стільці, крісла, гарнітури, карнизи, посуд, рамки, оправи для книг, кубки, свічники-трійці, мислив. начиння, лускоріхи, люльки, ножі, стремена). Застосовував нові тех. прийоми у поєднанні з геом. різьбленням, вводячи напівоб’ємні або напівскульптурні декор. елементи. Розробив низку декор. мотивів несклад. форми геом. плану. Роботи зберігаються в Коломий. музеї нар. мистецтва Гуцульщини та Покуття, музеях Львова, Косова, Чернівців, Івано-Франківська, Києва, Москви, С.-Петербурга. Серед учнів — М. Гайдук, Т. Герцюк, М. Девдюк, В. Довбенчук, В. та М. Кабини, М. Тимків. Портрети Д. намалювали С.-М. Дембіцький, М. Фіґоль, А. Калитко.

Рекомендована література

  1. Кратюк О. А. Різьбяр по дереву Василь Девдюк // НТЕ. 1975. № 4;
  2. Соломченко О. Школа Девдюка // Прикарп. правда. 1983, 20 листоп.;
  3. Близнюк М. Приватна школа Василя Григоровича Девдюка // Рідне слово. 2003, 18 черв.

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2007
Том ЕСУ:
7
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
майстер художнього оброблення дерева та металу
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
23841
Вплив статті на популяризацію знань:
107
Бібліографічний опис:

Девдюк Василь Григорович / О. А. Кратюк, І. В. Яремин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-23841.

Devdiuk Vasyl Hryhorovych / O. A. Kratiuk, I. V. Yaremyn // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2007. – Available at: https://esu.com.ua/article-23841.

Завантажити бібліографічний опис

Зозуля
Людина  |  Том 10  |  2010
С. Д. Курбаткіна
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору