Кабин Василь Іванович

КА́БИН Василь Іванович (08. 10. 1908, м. Косів, нині Івано-Фр. обл. — 21. 11. 1991, там само) — майстер різьблення на дереві, педагог. Член СХУ (1946). Навч. у Косів. худож.-пром. школі (1927; викл. В. Девдюк). Створив 1928 власну майстерню. Працював у спілці «Гуцул. мистецтво» (1933–36). Співзасн. (1940) та голова (1949–54) артілі «Гуцульщина». Учасник обл., всеукр., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1949. Персон. — у Коломиї (Івано-Фр. обл., 1976, 1978, 1983), Косові (1980). У техніці сухого різьблення із застосуванням інкрустації та випалювання створював декор. тарелі («Хутір Т. Шевченка», з портретом Лесі Українки; обидві — 1964–70), вази, шкатулки (з портретом М. Гоголя, 1969), підсвічники, хрести, люльки, рамки для фотографій, меблі, люстри. Оформив інтер’єр ресторану у м. Яремче (Станіслав., нині Івано-Фр. обл., 1958). Творчість К. відзначається багатством орнам. композицій, досконалою технікою виконання. Окремі роботи зберігаються у НМУНДМ, МЕХП, Закарп. (Ужгород) ХМ, Івано-Фр. краєзнав. музеї, Шевченків. нац. заповіднику у м. Канів (Черкас. обл.), Музеї нар. мистецтва Гуцульщини та Покуття (Коломия). Серед учнів — В. Гавриш, М. Кабин, М. Юсипчук.

Літ.: Василь Кабин: Каталог виставки творів. Ів.-Ф., 1980; Юсипчук Ю. Стійкість народних традицій // НТЕ. 1992. № 1.

Ю. В. Юсипчук