Дещинський Леонтій Євгенович
ДЕЩИ́НСЬКИЙ Леонтій Євгенович (30. 10. 1930, с. Княгинине, нині Дубен. р-ну Рівнен. обл.) — історик. Доктор історичних наук (1985), професор (1986). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Львівський університет (1954). Вчителював (1951–63); працював на адм. посадах у м. Дубно (1963–73); від 1974 — у Нац. університеті «Львівська політехніка»: від 1991 — завідувач кафедри історії України, науки і техніки, водночас від 1992 — директор Інституту гуманітар. і соц. наук цього Університету, від 2005 — професор кафедри історії, теорії та практики культури. Досліджує військ. історію України 20 ст.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Українізація військ на Південно-Західному, Румунському фронтах і Чорноморському флоті весною та осінню 1917 р. 1989; З історії боротьби Центральної Ради за відновлення державності українського народу. 1991; Розбудова Збройних Сил Центральної Ради. 1992; Україна в боротьбі проти більшовицької агресії в грудні 1917 р. — січні 1918 р. 1995; Державність України: історія і сучасність. 2001; Міжнародні відносини України в ХХ ст. 2003. Т. 1; 2005. Т. 2 (усі — Львів).
Рекомендована література
- Замлинський Т. Школа Дещинського // За вільну Україну. 2000, 3 листоп.