ДЖАВА́Д Ахмед (Cavad Эhməd; справж. — Ахундзаде Джавад Мамедалі Оглу; Axundzadə Cavad Məhəmmədəli Oɡ̆lu; 05. 05. 1892, с. Сейфаль, Азербайджан — 12. 10. 1937, Баку) — азербайджанський поет, пере­кладач. Його творчість поч. 20 ст. пройнята абстракт. романтизмом — у зб. «Qošma» («Гошма», 1916), «Dalɡ̆a» («Хвиля», 1919). Пізніше писав про нове життя, дружбу народів, любов до Батьківщини. Пере­клав низку творів В. Шек­спіра, О. Пушкіна, Ш. Ру­ставелі. Його пере­клади поеми «Наймичка», віршів «Заповіт», «Лічу в неволі дні і ночі…» та ін. поезій Т. Шевченка вміщені в азерб. вид. «Кобзар» (Баку, 1934). Був ре­пресований. Після реабілітації Дж. ви­йшли зібр. «Şerlər» («Поезії», 1958), «Seçilmiş əsərlər iki cilddə» («Ви­брані твори в двох томах», 1992).