Джаміль Ахмед

ДЖАМІ́ЛЬ Ахмед (Cəmil Əhməd; справж. — Джамільзаде Ахмед Саттар Оглу; Cəmilzadə Əhməd Səttar Oǧlu; 20. 10. 1913, м. Еривань, нині Єреван — 27. 09. 1977, Баку) — азербайджанський поет, перекладач. Державна премія Азерб. РСР (1980, посмертно). Закін. Азерб. пед. інститут (Баку, 1933). Учителював. Під час 2-ї світової війни був військ. кор. Після війни працював у ж. «Azərbaycan» («Азербайджан»), «Ulduz» («Зірка»), гол. ред. видавництва «Azərnəşr» («Азервидав»). Автор зб. «Yadigar» («Пам’ять»), «Əsgər gardaşima» («Братові-солдатові»; обидві — 1942), «Şərləri» («Поезії», 1947), «Təməl daşlan» («Підвалини», 1951), «Bahar şəfəgləri» («Весняні промені», 1964), «Ellər bayrami» («Свято народів», 1972), «Seҫilmiş əsərləri» («Вибрані твори», 1975). У його перекладах опубл. поема «Фауст» Й.-В. Ґете, окремі твори М. Лермонтова, М. Некрасова, В. Маяковського, О. Твардовського, С. Маршака, А. Ісаакяна, Р. Гамзатова. Переклав низку віршів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки.

Завантажити статтю