ДЖАНЧА́ТОВ Мурат (Джанчат Мурат; 1912, аул Ас­соколай, нині Респ. Адигея, РФ — 1954, м. Майкоп, Респ. Адигея, РФ) — адигейський письмен­ник, пере­кладач. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Адигей. пед. технікум (Майкоп), навч. у Краснодар. пед. ін­ституті (РФ). Працював в Адигей. книжк. видавництві, в обл. г. «Социалистическэ Адыгей». Писав вірші, оповіда­н­ня, нариси. Низка його віршів опубл. у колект. зб. «ЯгущыІи яІаши чаныгъэ» («Їхня зброя і слово були гострі», 1966). Особливе місце у творчості Дж. посідає тема війни, героїзму і стійкості захисників Батьківщини, а також участі адигей. народу в повоєн. від­будові. Автор читанки для 5-го кл. нац. школи «Литературэм реджэнхэу тхыль» (1946). Спільно з Р. Меркицьким та С. Начем пере­клав адигей. мовою поеми Т. Шевченка «Кавказ», «Наймичка», вірші «О люди! люди небораки!», «Заповіт», «І виріс я на чужині», «У Бога за дверми лежала сокира...», «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Сонце заходить, гори чорніють», «Не молилася за мене», які разом з поемою «Катерина» (пере­клад Р. Меркицького) уві­йшли до зб. «Поэмхэмрэ. Стихыхэмрэ» («Вірші та поеми», 1939) — першого окремого ви­да­н­ня творів Т. Шевченка в Адигеї. Усі за­значені книги Дж. ви­дано в Майкопі.