Крейдовий період і крейдова система
КРЕ́ЙДОВИЙ ПЕРІ́ОД І КРЕ́ЙДОВА СИСТЕ́МА, Крейда — третій, останній період мезозойської ери та відклади, що утворились в той час (див. Мезозойська ера і група). Крейд. період (К. п.; названий за широким розповсюдженням покладів писал. крейди) настав бл. 135 млн р. тому після юрського періоду та тривав бл. 70 млн р. до палеоген. періоду (див. Юрський період і юрська система та Палеогеновий період і палеогенова система). Встановлений 1822 бельг. геологом Ж. Омаліусом дʼАллуа. Його поділяють на нижній (ранній) і верх. (пізній) відділи. У нижньому відділі виокремлюють беріас., валанжин., готерив., баррем., аптський і альб., у верх. — сеноман., турон., коньяк., сантон., кампан. і маастрихт. яруси. Деякі дослідники виділяють серед. відділ К. п. (альб., сеноман., турон. і коньяк. яруси). Відклади крейд. системи (К. с.) поширені в межах сучас. океанів і материків.
Для К. п. були характерними найбільший в історії Землі розвиток епіконтинент. морів, флішеутворення, а також прояви граніт. і базальт. магматизму та вулканізму. У ранньокрейд. епоху відбувався переважно регрес. розвиток, обумовлений кіммерій. орогенезом у Тихоокеан. і Середземномор. геосинклінал. поясах. Незначні трансгресії моря прослідковувались в тітон-неоком. і апт-альб. часи. Тітон-неоком. мор. трансгресія сприяла остаточ. розчленуванню Гондвани на окремі материки Австралію, Антарктиду, Пд. Америку й Африку. В апт-альб. час утворилися Індій. океан і пд. частина Атлантич. океану. В складі порід нижньої крейди (К.) переважають теригенні утворення — континент. на суходолах, мор. — у прогинах; у геосинкліналях — териген. фліш, спіліт-діабаз. та кременисті відклади. Трап. виливи відбулися у Пд. Америці, на Землі Франца-Йосипа та ін. Початок пізньої К. повʼязаний з однією з найбільших в історії Землі сеноман-ранньотурон. трансгресією. Під час неї була затоплена більша частина площі сучас. материків. У мор. басейнах платформ накопичувалися переважно мергелі та крейда, в геосинкліналях — вулканогенні породи та карбонат. фліш. Наприкінці епохи відбулося відступання моря внаслідок ларамій. фази альпій. орогенезу та трап. виливів в Індії, Зх. Африці та на Мадаґаскарі. Під час К., як і в попередні періоди, була характерна широтна клімат. зональність. У ранньокрейд. епоху клімат був досить посушливим, у пізньокрейд., в звʼязку з розширенням акваторій морів, — вологішим і теплим, субтропічним. Орган. світ К. досить багатий і різноманітний; у цей період зʼявилися елементи флори та фауни типової для наступ. кайнозой. ери (див. Кайнозойська ера і група).
У морях набули поширення головоногі (амоніти, белемніти), двостулкові та черевоногі молюски, брахіоподи, корали, мор. лілії та їжаки. Серед риб переважали кістк. і хрящ. (акулові) форми, серед велетен. представників фауни — мор. ящери — іхтіозаври, плезіозаври та мезозаври. Мешкали золотисті (коколітофориди) та діатомові водорості. Простіші були представлені бентон. і планктон. родинами форамініфер. На суходолах продовжували панувати динозаври: травоїдні — трицератопси, хижаки — тиранозаври, тарбозаври, птеродактилі (літаючі). У великих кількостях водилися ящірки, сухопутні черепахи та справжні крокодили. Відомі також перші представники дріб. плацентар. ссавців, які належали до комахоїдних і хижаків. У рослин. світі суходолів у ранній К. переважили голонасінні (сосна, ялиця, гінкго та ін.) — представники мезофіт. флори. У серед. епохи (барем. вік) зʼявилися перші покритонасінні (дуб, бук, береза, виноград та ін.) — представники нової кайнофіт. флори. Наприкінці пізньої К. вимерли низка груп мор. фауни (амоніти, белемніти, іноцерами) та представники динозавр. фауни на суші. На території України крейд. відклади досить розповсюджені. Вони відсутні лише на підвищеннях УЩ і Донбасу. Серед відкладів нижнього відділу — мор. і континент. теригенні породи, верх. — переважно мергелі та писал. крейда. Найбільша потужність відкладів (до 2 км) — у Рівнин. Криму. Відклади К. с. багаті на нафту, газ, боксити, фосфорити, підземні води, буд. матеріали (цементна сировина, крейда).
Рекомендована література
Завантажити статтю
