Крейдовий період і крейдова система

КРЕ́ЙДОВИЙ ПЕРІ́ОД І КРЕ́ЙДОВА СИСТЕ́МА, Крейда  — третій, останній період мезозойської ери та відклади, що утворились в той час (див. Мезозойська ера і група). Крейд. період (К. п.; названий за широ­ким розповсюдженням покладів писал. крейди) настав бл. 135 млн р. тому після юрського періоду та тривав бл. 70 млн р. до палеоген. періоду (див. Юрський період і юрська система та Палеогеновий період і палео­генова система). Встановлений 1822 бельг. геологом Ж. Омаліусом д’Аллуа. Його поділяють на нижній (ранній) і верх. (пізній) відділи. У нижньому відділі виокремлюють беріас., валанжин., готерив., баррем., аптський і альб., у верх. — сеноман., турон., коньяк., сантон., кампан. і маастрихт. яруси. Деякі дослідники виділяють серед. відділ К. п. (альб., сеноман., турон. і коньяк. яруси). Відклади крейд. системи (К. с.) поширені в межах сучас. океанів і материків.

Для К. п. були характерними найбільший в історії Землі розвиток епіконтинент. морів, флішеутворення, а також прояви граніт. і базальт. магматизму та вулканізму. У ран­ньокрейд. епоху відбувався переважно регрес. розвиток, обу­мовлений кіммерій. орогенезом у Тихоокеан. і Середземномор. геосинклінал. поясах. Незначні трансгресії моря прослідковувались в тітон-неоком. і апт-альб. часи. Тітон-неоком. мор. транс­гресія сприяла остаточ. розчленуванню Гондвани на окремі материки Австралію, Антарктиду, Пд. Америку й Африку. В апт-альб. час утворилися Індій. океан і пд. частина Атлантич. океану. В складі порід нижньої крейди (К.) переважають теригенні утворення — континент. на суходолах, мор. — у прогинах; у геосинкліналях — териген. фліш, спіліт-діабаз. та кременисті від­клади. Трап. виливи відбулися у Пд. Америці, на Землі Франца-Йосипа та ін. Початок пізньої К. пов’язаний з однією з найбільших в історії Землі сеноман-ран­ньотурон. трансгресією. Під час неї була затоплена більша частина площі сучас. материків. У мор. басейнах платформ накопичувалися переважно мергелі та крейда, в геосинкліналях — вулканогенні породи та карбонат. фліш. Наприкінці епохи відбулося відступання моря внаслідок ларамій. фази альпій. оро­генезу та трап. виливів в Індії, Зх. Африці та на Мадаґаскарі. Під час К., як і в попередні періоди, була характерна широтна клімат. зональність. У ранньокрейд. епоху клімат був досить посушливим, у пізньокрейд., в зв’язку з розширенням акваторій морів, — вологішим і теплим, субтропічним. Орган. світ К. до­сить багатий і різноманітний; у цей період з’явилися елементи флори та фауни типової для наступ. кайнозой. ери (див. Кайнозойська ера і група).

У морях набули поширення головоногі (амоніти, белемніти), двостулкові та черевоногі молюски, брахіоподи, корали, мор. лілії та їжаки. Серед риб переважали кістк. і хрящ. (акулові) форми, серед велетен. представників фауни — мор. ящери — іхтіозаври, плезіозаври та мезозаври. Меш­­кали золотисті (коколітофориди) та діатомові водорості. Простіші були представлені бентон. і планктон. родинами форамініфер. На суходолах продовжували панувати динозаври: травоїдні — трицератопси, хижаки — тиранозаври, тарбозаври, птеродактилі (літаючі). У великих кількостях водилися ящірки, су­хопутні черепахи та справжні крокодили. Відомі також перші представники дріб. плацентар. ссавців, які належали до комахоїдних і хижаків. У рослин. світі суходолів у ранній К. переважили голонасінні (сосна, ялиця, гінк­го та ін.) — представники мезофіт. флори. У серед. епохи (барем. вік) з’явилися перші покри­тонасінні (дуб, бук, береза, виноград та ін.) — представники нової кайнофіт. флори. Наприкінці пізньої К. вимерли низка груп мор. фауни (амоніти, белем­ніти, іноцерами) та представники динозавр. фауни на суші. На території України крейд. відклади досить розповсюджені. Вони відсутні лише на підвищеннях УЩ і Донбасу. Серед відкладів нижнього відділу — мор. і континент. теригенні породи, верх. — переважно мергелі та писал. крейда. Найбільша потужність відкладів (до 2 км) — у Рівнин. Криму. Відклади К. с. багаті на нафту, газ, боксити, фосфорити, підземні води, буд. матеріали (цементна сировина, крейда).

Завантажити статтю