Джеджула Карпо Омелянович
ДЖЕДЖУ́ЛА Карпо Омелянович (26. 05. 1918, с. Обідне, нині Немирів. р-ну Вінн. обл. — 28. 12. 2001, Київ) — історик. Брат А. Джеджули. Доктор історичних наук (1966), професор (1967). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Вінн. пед. інститут (1937), Одес. університет (1945), Моск. вищу дипломат. школу (1947). Працював у МЗС УРСР (1945–48), Київ. інституті іноз. мов (1948–56); водночас від 1950 — у Київ. університеті: 1954–55 — завідувач кафедри нової і новіт. історії, 1972–88 — завідувач кафедри історії зарубіж. соціаліст. країн та історії пд. і зх. слов’ян, 1988–96 — проф. цієї ж каф. Від 1997 — на пенсії. Досліджував питання заг. історії, зокрема історії Великої франц. революції (запропонував її нову періодизацію), пд. і зх. слов’ян. Гол. ініціатор заснування Міжнар. слов’ян. АН (1997), її перший президент і академік
Додаткові відомості
- Основні праці
- Історія Франції. 1954; Великая французская буржуазная революция и Европа 1789–1799 гг. 1965; Россия и Великая французская революция конца XVIII в. 1966; З історії інтернаціональних зв’язків польського і російського народів. 1972; Велика французька буржуазна революція кінця 18 ст. і Європа. 1974 (усі — Київ); Проблеми побудови розвинутого соціалістичного суспільства на німецькій землі в історіографії СРСР і НДР (60-ті — початок 80-х років) // УІЖ. 1987. № 7 (співавтор).
Рекомендована література
- Джеджула Карпо Омелянович: Некролог // УІЖ. 2002. № 3;
- Губицький Л. В. Джеджула Карпо Омелянович // Істор. факультет Київ. університету: минуле й сьогодення (1894–2004). К., 2004.
Завантажити статтю
Людина 
